ПОЛІТИКА НАТО З ВИХОВАННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Вступ

1. Країни-члени НАТО складають унікальну спільноту цінностей, віддану принципам свободи особистості, демократії, прав людини та верховенства права. Їх об’єднує спільна мета – забезпечити, щоб Альянс і надалі був неперевершеною спільнотою свободи, миру, безпеки та спільних цінностей.  Діалог та співпраця з країнами-партнерами за принципами, закріпленими у Базовому документі Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), можуть дієво сприяти зміцненню міжнародної безпеки та захисту цінностей, на яких ґрунтується Альянс.    

2. Країни Альянсу підтверджують своє переконання в тому, що прозорі й підзвітні  оборонні установи під демократичним контролем є запорукою стабільності у Євроатлантичному регіоні і відіграють суттєву роль у забезпеченні міжнародної співпраці у сфері безпеки. Вони також відзначають, що корупція та неефективне урядування становлять загрозу безпеці, оскільки підривають засади демократії, верховенства права, економічного розвитку, довіру суспільства до оборонних інституцій і негативно впливають на обороноздатність. 

3. Політика НАТО з виховання доброчесності, описана в даному документі, ґрунтується на досвіді виконання Програми з виховання доброчесності, яка була започаткована у 2007 році Радою євроатлантичного партнерства. Програма НАТО з виховання доброчесності є складовою загальних зобов’язань НАТО щодо утвердження доброчесності, забезпечення прозорості та підзвітності у оборонному   та пов’язаному з ним безпековому секторах. Доброчесність – це зв’язок між поведінкою та принципами. В інституційному сенсі доброчесність безпосередньо пов’язана з ефективним урядуванням. Зміцнення основ доброчесності в межах відповідної установи є питанням інституціоналізації принципів, які прагне обстоювати дана організація, а також питанням утвердження цих норм і цінностей серед її працівників.   

4. Програма заходів НАТО з виховання доброчесності є відкритою для держав Альянсу, країн-членів Ради євроатлантичного партнерства, Середземноморського діалогу, Стамбульської ініціативи співпраці, Глобального партнерства, а також для Колумбії. Заявки на участь, що надходять від інших країн, розглядаються Альянсом в індивідуальному порядку. Програма сприяє поширенню передового досвіду і надає державам-учасницям дорадчу допомогу й підтримку, адаптовану до потреб конкретної країни, щоб робота їхніх структур оборони та безпеки ставала результативнішою і ефективнішою.

Загальні принципи 

5. Політика НАТО з виховання доброчесності керується наступними принципами:

5.1. Виховання доброчесності є одним з ключових елементів діяльності Альянсу. Важливість впровадження заходів підвищення ефективності у вихованні доброчесності, боротьбі з корупцією та забезпеченні належного урядування є актуальною як для членів Альянсу, так і для країн-партнерів. Члени Альянсу та країни-партнери рішуче підтримують та сприяють поширенню і реалізації принципів доброчесності, прозорості та підзвітності відповідно до міжнародних норм та практики, встановлених для оборонного та пов’язаного з ним безпекового секторів.    

5.2. Необхідно мати ефективні та прозорі національні процедури, щоб оцінювати пов’язані з корупцією ризики безпеці та оборонні потреби, розвивати та утримувати ефективні і взаємосумісні сили та засоби оборони, що відповідали б вказаним потребам та міжнародним зобов’язанням. 

5.3. Виховання доброчесності має бути невід’ємною складовою внутрішньої діяльності НАТО і розвиватися й далі як елемент інституційної адаптації Альянсу. Міжнародний секретаріат, міжнародний військовий персонал, військові командування та управління НАТО повинні й надалі докладати зусиль для утвердження доброчесності, прозорості та підзвітності і для сприяння ефективному урядуванню в межах своїх структур.   

Комплексна мета

6. Виховання доброчесності та розбудова дієвих прозорих та підзвітних оборонних структур, здатних ефективно реагувати на непередбачувані загрози безпеці, у тому числі на гібридні прояви, є суттєвим чинником виконання місії Альянсу, що полягає у захисті свободи й безпеки країн-членів.

7. З огляду на всеосяжний характер Виховання доброчесності та  залежність від відповідних зобов’язань Альянсу, країн-членів та партнерів, дана політика  має на меті:

НАТО

7.1. Інтегрувати Виховання доброчесності в загальний контекст політичних цілей НАТО та реалізації ключових завдань Альянсу.  

7.2. Забезпечити гармонізований та структурований підхід, щоб зробити Програму з виховання доброчесності концептуально вивіреною і практично впровадженою в усі сфери політичної та військової діяльності НАТО.   

7.3. Координувати роботу з іншими міжнародними організаціями відповідно до потреб.

Члени Альянсу та країни-партнери

7.4. І надалі, на добровільних засадах, розробляти та оновлювати національну політику, доктрини та програми підготовки у сфері виховання доброчесності. 

7.5. Підтвердити наміри країн ділитися, на добровільних засадах, здобутим досвідом та передовою практикою в межах Програми НАТО з виховання доброчесності та  передбачених нею заходів.  

7.6. Сприяти забезпеченню місцевої відповідальності і розширенню інституційних та індивідуальних можливостей.  

Основні завдання

8. Складові Програми з виховання доброчесності, включно з концепціями доброчесності, прозорості та підзвітності, повинні застосовуватись для підвищення ефективності управління оборонними ресурсами і розвитку сил та засобів. Вказані елементи мають втілюватись у виконанні основних завдань НАТО. 

Колективна оборона

8.1. Колективна оборона залежить від ефективності та результативності роботи оборонних інституцій і має ґрунтуватися на принципах доброчесності, прозорості та підзвітності, щоб максимізувати віддачу від вкладання коштів для подальшого розвитку оборонних сил та засобів і покращення ресурсного забезпечення збройних сил. Виховання доброчесності має й надалі посилюватись у оборонному  та пов’язаному з ним безпековому секторах, щоб забезпечити їхню стійкість, передусім до корупції.  

Врегулювання криз

8.2. НАТО володіє унікальним комплексом політичних і військових сил та засобів для  реагування на кризові ситуації широкого спектру.  В межах тієї чи іншої операції заходи зміцнення потенціалу виконуються паралельно з діями, спрямованими на врегулювання поточної кризи. Враховуючи, що корупція підриває довіру суспільства до уряду, впливає на економічний розвиток і ускладнює розв’язання конфліктів, Програма з виховання доброчесності може відігравати превентивну роль. Виховання доброчесності має враховуватись на всіх етапах операцій та місій під проводом НАТО. 

Безпека через співпрацю

8.3. Широка мережа зв’язків між НАТО та партнерськими країнами й організаціями створює особливий стимул для розвитку Програми НАТО з виховання доброчесності.  Відповідно до політики партнерства НАТО, Альянс та його партнери продовжують і, де це можливо, нарощують свою співпрацю в межах та в усьому спектрі різноманітних форматів партнерства, щоб сприяти впровадженню принципів Виховання доброчесності і обмінюватись здобутим досвідом та передовою практикою. 

Багатовимірні перспективи  

9. Введення Програми з виховання доброчесності в основне русло завдань НАТО доповнює відповідні зусилля національного рівня. Заходи Виховання доброчесності мають бути гнучкими і адаптованими до конкретних потреб. 

10. Програма НАТО з виховання доброчесності зосереджується на запобіганні корупції у оборонному   та пов’язаному з ним безпековому секторах і доповнює зусилля інших міжнародних гравців. В контексті двосторонніх, регіональних та багатосторонніх програм співпраці політика виховання доброчесності має скеровуватись у напрямку цих зусиль, а координація дій між залученими гравцями повинна бути належним чином покращена і узгоджена з Планом дій щодо комплексного підходу. 

11. НАТО робитиме все можливе, щоб військовий та цивільний персонал оборонного та пов’язаного з ним безпекового секторів країн, які беруть участь в Програмі з виховання доброчесності, усвідомлював можливі наслідки корупції і щоб керівництво було належним чином поінформоване, обізнане і здатне формувати організаційну культуру доброчесності, прозорості та підзвітності. План НАТО щодо  освіти та підготовки з виховання доброчесності, ухвалений Північноатлантичною радою в 2012 році, було розроблено з метою впровадження Виховання доброчесності  в заходи НАТО з освіти та підготовки з урахуванням поточних і майбутніх операцій, а також для інституційного удосконалення на підтримку національних ініціатив даного напрямку.  Цей план підтримує поточні заходи національного рівня, спрямовані на розширення інституційних та індивідуальних можливостей в країнах-учасницях і на підвищення рівня оперативної взаємосумісності їхніх сил через освіту та підготовку.   

12. Політика з виховання доброчесності забезпечить додаткову підтримку пріоритетам НАТО стосовно Резолюції Ради безпеки ООН №1325 та подальших резолюцій щодо жінок, миру й безпеки. Таким чином гендерний підхід і надалі залишатиметься одним із засадничих принципів програми дій та заходів НАТО з виховання доброчесності, у тому числі в сфері освіти та підготовки.       

13. Програма НАТО з виховання доброчесності відповідає політиці партнерства НАТО. Вона посилить синергію з такими інструментами партнерства як Процес планування та оцінки сил (ППОС), Програма удосконалення військової освіти (ПУВО) та Програма професійного розвитку (ППР). Програма НАТО з виховання доброчесності забезпечить також подальший внесок  в реалізацію Ініціативи з розбудови потенціалу оборонних та безпекових інституцій (ІРПОБІ) та Ініціативи партнерства щодо оперативної сумісності (ІПОС). 

14. Мережа партнерів з імплементації, що включає членів та партнерів Альянсу, також робить внесок в Програму НАТО з виховання доброчесності. Вони й далі ділитимуться досвідом, забезпечуватимуть проведення відповідних заходів на своїй території, займатимуться науково-дослідною та аналітичною роботою.   

15. НАТО, члени Альянсу та країни-партнери мають забезпечити включення принципів Виховання доброчесності в свої національні стратегії та заходи громадської дипломатії.  Очільники оборонних та безпекових структур потребують комплексної стратегії комунікації для подальшого просування та підтримки реформ, спрямованих на підвищення ефективності урядування.   

16. Громадянське суспільство та засоби масової інформації суттєво впливають на забезпечення доброчесності, прозорості та підзвітності. Вони також відіграють ключову роль у підвищенні рівня поінформованості з питань корупції та неналежного використання ресурсів. Програма НАТО з виховання доброчесності сприяє розширенню зовнішніх контактів та співробітництва. 

Практичне впровадження та подальший шлях   

17. Після ухвалення на саміті у Варшаві главами держав та урядів країн Альянсу на підтримку політики НАТО з виховання доброчесності буде прийнято відповідний план дій. Розробка, практичне впровадження та перегляд плану дій з виховання доброчесності здійснюватиметься керованою ВПСПБ (Відділом політичних справ та політики безпеки НАТО) Спеціальною групою, склад якої відображатиме об’єднання зусиль Міжнародного секретаріату та військового керівництва НАТО. Північноатлантичній раді щорічно надаватиметься оновлена інформація про стан впровадження політики НАТО з виховання доброчесності.