Співпраця заради протидії гібридним загрозам

Гібридні загрози побудовані на використанні синергії різних гравців і дій, так само має бути і з гібридною обороною. Із 2016 року НАТО і Європейський союз вважають протидію гібридним загрозам пріоритетом співпраці. Новий Європейський центр передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Гібридний ЦПД) у фінській столиці Гельсінкі відіграє унікальну роль, сприяючи цьому співробітництву.

Гібридні загрози різноманітні і постійно змінються, а засоби варіюються від фейкових профілів у соціальних мережах чи ретельно розроблених кібератак, аж до відкритого застосування військової сили, включно з усім, що знаходиться між ними. Засоби гібридного впливу можуть застосовуватись самостійно або у комбінації, залежно від характеру цілі і бажаного результату. Тому необхідно, щоб протидія гібридним загрозам була діяльністю так само динамічною і адаптивною, налаштованою не відставати від змін гібридного впливу і здатною передбачати, на чому зупиниться вибір наступного разу і які засоби можуть бути застосовані.

Наприклад, після останніх президентських виборів у США увага щодо протидії гібридним загрозам була зосереджена на стратегічній комунікації, дезінформації і перешкоджанні виборчому процесу. До того, більша частина уваги була зосереджена на «зелених чоловічках», які відіграли таку помітну і провідну роль в незаконній анексії Криму Росією. Наступний перенос уваги відбувся після застосування нервово-паралітичної речовини в Солсбері, що зробило питання загрози застосування хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних речовин пріоритетним. Ми ще не побачили усіх облич гібридного впливу і єдине, в чому ми можемо бути упевненими, це те, що нові невдовзі з’являться.

Гібридним загрозам потрібно запобігати як «пасивними» елементами, такими як посилення стійкості до потрясінь чи несподіванок, і більш активними, включно з потужними заходами з підготовки і захисту функцій і структур, які найбільш вірогідно стануть мішенями гібридних атак. У цьому контексті неможливо перебільшити важливість активних дій з посилення цивільної готовності, вільної преси, освіченого населення і дієвої правової структури.

Життєво необхідно мати робоче визначення гібридних загроз, зважаючи на велику кількість різних дійових осіб, яким потрібно співпрацювати між собою. На національному рівні фінська комплексна модель безпеки складається з численних різних органів влади і відомств, які разом забезпечують необхідний масштаб і поширення заходам з протидії гібридним загрозам. На міжнаціональному і наднаціональному рівнях цими дійовими особами є такі, як цивільний секретаріат і військовий штаб НАТО і установи ЄС, зокрема, служби Європейської комісії і Європейська служба зовнішніх відносин (EEAS). Для того щоб вони рухались в одному напрямку, необхідно спільне розуміння гібридних загроз, що досягається регулярною взаємодією як всередині, так і між відповідними структурами ЄС і НАТО над досягненням однієї мети.

Водночас концептуальна робота не повинна ставати на шляху реальної підготовки і протидії цим загрозам. Спільне розуміння гібридних загроз не означає догматичної дефініції, яка вірогідно застаріє наступного дня, або може вплинути на характер дій з протидії гібридним загрозам. Гібридні загрози не лише різноманітні, вони спеціально пристосовані до ураження слабких місць конкретних цілей. Це означає, що кожна країна повинна мати своє власне розуміння типу гібридних загроз, які можуть бути застосовані проти неї. Це досягається ретельним вивченням власних слабких місць, а не за рахунок універсальної дефініції неуніверсальної концепції.

Слабкі місця на національному рівні можуть впливати на ситуацію поза межами кордонів. Прикладом цього можуть бути глобальні системи позиціонування (GPS), транспортні системи чи взаємно підключені електричні мережі, де атака на вразливий вузол в одній країні обов’язково призведе до наслідків для інших країн, де немає таких слабких місць. Тому гібридна атака проти вразливого місця держави потребує не лише протидії на суверенному рівні, а і спільного планування і спільної відповіді. І попри відсутність елементу реагування ця логіка включена в Європейську програму захисту критично важливої інфраструктури , розробленої для виявлення і захисту критично важливої інфраструктури, яка «у разі відмови, аварії або нападу може серйозно вплинути як на країну, в якій вона знаходиться, так і принаймні на одну з країн - членів ЄС».

Заходи ЄС і НАТО з протидії гібридним загрозам

У 2016 році Європейська комісія і EEAS розробили Об’єднану структуру протидії гібридним загрозам, що складається із 22 заходів для країн-учасниць і інституцій, які визначають підходи до виявлення гібридних загроз, покращувати інформованість про них і здійснювати кроки з розвитку стійкості. Хоча ці заходи ні в якому разі не є вичерпними, структура продемонструвала чітке бажання зробити протидію гібридним загрозам пріоритетом для ЄС. Найбільш відчутними результатами стало створення в рамках Розвідувального і ситуаційного центру ЄС групи зі збирання даних про гібридні загрози і Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам в Гельсінкі.

Гібридні загрози також піднялись вгору серед пріоритетів НАТО після появи «зелених чоловічків» в Криму в 2014 році, що призвело до болісного розуміння того, що військова сила може бути застосована в євроатлантичному регіоні на рівні нижчому від юридичного порогового значення війни. НАТО швидко прийняла стратегію протидії гібридним загрозам на основі горизонтального «всенатовського» підходу. Подібно до Європейського союзу, НАТО створила засоби моніторингу і аналізу гібридних загроз на основі роботи розвідувальних служб і у співпраці з іншими установами НАТО. Більше того, НАТО створила групи підтримки протидії гібридним загрозам, які можуть залучатись на підтримку відповідних органів ураженої країни.

Спільна декларація була підписана Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом і президентами Європейської комісії і Ради Жан-Клодом Юнкером і Дональдом Туском в липні 2016 року у Варшаві. В ній міститься «спільний набір пропозицій» із 74 конкретних дій, багато з яких зосереджені на гібридних загрозах, розвитку стійкості в аспекті кібербезпеки і стратегічних комунікаціях. Друга Спільна декларація , узгоджена в Брюсселі в липні 2018 року, привернула додаткову увагу до військової мобільності, протидії тероризму і стійкості до ризиків застосування хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних агентів.

На додаток до забезпечення співробітництва між НАТО і ЄС довгоочікуваною платформою спільних інтересів, протидія гібридним загрозам привела до низки нових цікавих подій в Європейському союзі. Європейська комісія і EEAS створили міжвідомчу групу з протидії гібридним загрозам, яка проводить регулярні засідання на різних рівнях. Ця група покликана забезпечувати спільну обізнаність з подіями і процесами за допомогою європейських інституцій, що стосуються протидії гібридним загрозам і є першим перспективним кроком до комплексної моделі викликів у галузі безпеки. В ідеалі, вона може сприяти появі більш потужної платформи цивільної і економічної готовності, кібербезпеки та інших питань, які по суті стосуються багатьох секторів.

Більше того, Група друзів президента Європейської ради з протидії гібридним загрозам (FoP) отримала продовжений і значно розширений мандат на період чотирьох наступних президентських термінів до червня 2020 року. Тоді як попередній мандат FoP із 2017 року був дуже обмежений, новий закликає до перегляду поточних зусиль ЄС з протидії гібридним загрозам з метою виявлення недоліків, уникнення дублювання і підтримки процесу прийняття політичних рішень органами Ради. До закінчення нового мандата FoP може навіть стати постійним органом, що відповідає за забезпечення інформованості усього сектора і, подібно до Комітету НАТО з планування готовності до надзвичайних ситуацій цивільного характеру – підтримує готовність цивільних служб країн-членів і, таким способом, їхню стійкість проти гібридних загроз.

Одна з головних сфер, де необхідно інтенсифікувати співпрацю між Європейським союзом і НАТО – це тренування і навчання. Багатопрофільні, комплексні навчання, які випробують здатність відповідати на гібридні загрози нижче порогу війни, можуть стати ідеальною сферою, де обидві організації виявлятимуть свої сильні і слабкі сторони і шукати можливості взаємного доповнення. У вересні, на неформальному засіданні Північноатлантичної ради (NAC) і Комітету ЄС з політики і безпеки (PSC), за ініціативи Центру передового досвіду з гібридних загроз, обговорювались питання дій на основі гібридного сценарію. Ця ініціатива має стати постійним елементом майбутньої роботи ПАР-PSC та інших спільних засідань такого характеру.

Спільні навчання також можуть бути розроблені таким чином, щоб об’єднати функціональних партнерів в інституційних структурах ЄС і НАТО навколо актуальних для обох сторін сценаріїв гібридних загроз, за підтримки Центру передового досвіду. Більше того, школа НАТО в Обераммергау і Європейський коледж безпеки і оборони можуть зробити свої навчальні курси відкритими для певних представників ЄС і НАТО відповідно.

Центр передового досвіду з гібридних загроз – рік по тому

Одним з найбільш конкретних результатів роботи з протидії гібридним загрозам став Центр передового досвіду з гібридних загроз в Гельсінкі, який набув оперативної спроможності у вересні 2017 року. Нині, по завершенні першого повного року існування Центру, з’явилась можливість подивитись на його досягнення і в якому напрямі він має рухатись далі.

З квітня 2017 року кількість країн-учасниць подвоїлась порівняно з першими вісімнадцятьма, і ще низка країн висловила зацікавленість у приєднанні. Центр розробив концепцію трьох «Зацікавлених спільнот» (COI). Три COI, здійснюючи розвиток мереж, аналітичну діяльність, тренування і навчання успішно розвивають знання про обстановку, стійкість і сили і засоби реагування в країнах-учасницях. COI з питань гібридного впливу очолює Велика Британія, підрозділ COI з питань недержавних дійових осіб – Швеція і COI з вразливості і стійкості – Фінляндія. Минулого літа вони зібрали мережі для обміну передовим досвідом щодо таких питань, як юридична стійкість, безпека судноплавства і портів, енергетичні мережі, БПЛА і втручання у виборчі процеси. Четверта COI з питань стратегії і оборони, очолювана Німеччиною і зібрана у серпні, буде працювати над питаннями стратегічного розуміння гібридної війни.

Як ми бачимо, протидія гібридним загрозам швидко стала головним рушієм посилення співпраці між НАТО і Європейським союзом, ґрунтуючись передусім на взаємній зацікавленості. Центр не є органом НАТО чи установою ЄС - це незалежна юридична особа. Центр передового досвіду з питань гібридних загроз має можливість відігравати унікальну роль у сприянні і зміцненні цієї співпраці.

Центр продовжує надавати підтримку персоналу ЄС і НАТО, який працює з гібридними загрозами. Персонал обох організацій бере участь в його діяльності, в тому числі в семінарах, робочих групах і навчаннях, покликаних покращити розуміння гібридних загроз. Представники обох організацій беруть участь в засіданнях Наглядової ради Центру.

У березні в Центрі відбулось зібрання, присвячене визначенню можливих конкретних дій в усіх ключових сферах взаємодії і виробленню рекомендацій щодо подальшого поглиблення співробітництва між ЄС і НАТО. Обговорювались питання удосконалення раннього попередження і ознайомлення з обстановкою, стратегічних комунікацій і сигналів, реагування на кризові ситуації, стійкості, кіберзахисту і енергетичної безпеки. Такі зібрання можуть стати щорічними.

У квітні в Центрі був організований регіональний семінар з обміну передовим досвідом протидії гібридним загрозам між Нордичними і Балтійськими країнами у співпраці зі штаб-квартирою Сил спеціальних операцій НАТО. Один з висновків був про необхідність розвивати здатність до загальнодержавного і загальнонаціонального підходів до протидії гібридним загрозам. Цьому допомагає регіональна співпраця і Центр та НАТО працюють разом над організацією подібних семінарів у інших регіонах.

У травні, в рамках оцінки впливу гібридних загроз на розвиток сил і засобів, Центр сприяв проведенню практикуму для опрацювання сценарію щодо «Захисту портів за умови гібридних загроз», організованого Європейським союзом за участю персоналу з ЄС і НАТО. Цей практикум став продовженням ситуаційних навчань з протидії гібридним загрозам, які проводились в 2016 році.

Усі країни-учасниці роблять значні внески в роботу Центру. Чотири країни взяли на себе провідну роль в Зацікавлених спільнотах Центру, а шість з них підтримують роботу Центру, відрядивши своїх співробітників до Секретаріату в Гельсінкі. Конкретним прикладом національного внеску є тренувальний захід з питань комплексної безпеки, який Центр організував разом з Фінськими силами оборони. Цей тижневий захід розрахований на країни - члени НАТО і ряд країн-партнерів з метою допомогти їм розробити комплексні підходи або об’єднані доктрини задля протидії гібридним загрозам. В основу покладено фінську модель комплексної безпеки, але вона буде обговорюватись в контексті іншого національного і інституційного досвіду в галузі комплексної безпеки.

Хоча досягнуто багато, не менше ще залишається зробити. Ми повинні переходити від опису загроз до їх долання. В сфері підготовки і навчань є потреба в проведенні ситуаційних навчань і дискусіях на основі сценаріїв, які можна проводити як спільно, так і як окремі національні навчання. Країни-учасниці повинні довіряти і підтримувати одна одну при виявленні національних слабких місць і спільному розвитку стійкості. Головування в ЄС Румунії і Фінляндії в 2019 році надає нові можливості для сприяння співпраці в галузі протидії гібридним загрозам. Спільне розуміння гібридних загроз є життєвою необхідністю і вимагає постійної уваги, вивчення і поширення інформації. І доти, доки є країни - члени НАТО або Європейського союзу, які ще не приєдналися до Центру, залишається простір для зростання.