31 жовтня 2000 року Рада Безпеки ООН одностайно прийняла Резолюцію 1325 «Про жінок, мир і безпеку». Вперше в історії ООН стурбованість жінок питаннями миру і безпеки офіційно обговорювалась і була визнана Радою Безпеки. Попередні резолюції містили загальні заклики до захисту цивільного населення, а Резолюція 1325 відрізнялась від них тим, що у ній визнавався «непропорційний і унікальний вплив збройних конфліктів на жінок» і наголошувалось на «необхідності повноцінної активної участі жінок як суб’єктів у питаннях миру і безпеки».

Резолюція стала віхою – в той час, як до цього гендерна рівність визнавалась як питання розвитку, ухвалення Резолюції 1325 міцно закріпило її в галузі миру і безпеки. Жінки вже не будуть представлятися безпомічними жертвами, а навпаки, визнаються активними суб’єктами питань миру і безпеки.

Інтеграція голосу жінок в питання миру і безпеки нині є об’єктивною реальністю. Те, що зараз вважається стандартною нормативною практикою при розв’язанні збройних конфліктів і їх наслідків, наприкінці 90-х років XX сторіччя розглядалось як революційний підхід до концептуалізації миру і безпеки.

Після ухвалення цієї резолюції гендерні радники і гендерна експертиза стали невіддільним елементом структури усіх міжнародних організацій. В НАТО і в інших міжнародних організаціях гендерні радники постійно беруть участь в заходах, місіях і операціях. Гендерний аналіз став базовим параметром при плануванні, запроваджуючи вимогу щодо розбивки даних за гендерною ознакою для забезпечення інклюзивного реагування, а гендерні аспекти систематично передбачаються як головні в усіх доктринах, політиці і функціях.

Проте, нарешті, по суті, ця резолюція робить невидиме видимим: йдеться про відкриття простору і усунення перешкод для участі жінок в прийнятті рішень щодо конфліктів і миру. Резолюція стала проривом тому, що вона змінила форму і наратив конфлікту, відображаючи ширше мислення, більш деталізований підхід до питань миру і безпеки.

Широко визнано, що конфлікт по різному впливає на жінок і чоловіків. Конфлікт є гендерно обумовленим, тому в діях і реакціях на конфлікт підкріплюються гендерні норми і цінності. Дослідники давно говорять про вплив затяжних конфліктів на жінок і дівчат. Жінки відіграють багато ролей в ситуації конфлікту і тому мають різний досвід і точки зору на війну і її наслідки. Визнання досвіду жінок у війні може зрештою переформатувати діалог щодо миру. Саме цей наратив, що покладено в основу питань жінок, миру і безпеки (ЖМБ), і став наріжним каменем успіху.

Захист і участь

Питання ЖМБ ґрунтуються на двох окремих, але рівноцінних концепціях: захисті від сексуального насильства і посиленні участі жінок в усіх сферах (політичній, суспільній, військовій і економічній). Інтегровані і взаємно пов’язані, ці концепції слугують основою гендерної рівності.

Після ухвалення Резолюції 1325 відбулися зміни, в тому числі розширення Мандата ЖМБ і включення до нього більш широких питань миру і безпеки, що стосуються жінок, включно з ухваленням семи додаткових резолюцій щодо ЖМБ .

Там, де Резолюція 1325 мала ширший і загальний характер, додаткові резолюції вузько спрямовані і забезпечують подальше удосконалення і зосередження на конкретних питаннях, які потребують уваги Ради Безпеки і міжнародного співтовариства. Це і боротьба проти сексуального насильства під час конфліктів; підтримка моніторингу і оцінки за допомогою розроблення глобальних показників; боротьба з поширенням екстремізму; і запровадження гендерно орієнтованих показників раннього попередження задля виявлення ризиків і загроз. Результатом став пакет резолюцій щодо ЖМБ, покликаних комплексно і цілісно структурувати пропущені і недооцінені елементи питань ЖМБ.

Прийняття цих резолюцій було обумовлено попередніми зобов’язаннями щодо підтримки, розвитку і забезпечення прав жінок і гендерної рівності в конфліктних і постконфліктних ситуаціях. Комітет з питань ліквідації дискримінації жінок і ухвалена в 1995 році Пекінська платформа дій заклали основу прав жінок і їх розвитку. Резолюція 1325 є не поодинокою, вона стала частиною лабіринту рамок, разом спрямованих на забезпечення прав жінок. Проте вона була унікальною в тому, що стала першим міжнародним визнанням важливості жінок для дискурсу про мир і безпеку.

Ми знаємо, що сталого миру не досягти без безпеки і рівноправ’я жінок. Ми знаємо, що ставлення до жінок у будь-якому суспільстві є барометром, який вказує, де ми можемо спрогнозувати інші форми утиску. Ми знаємо, що країни, в яких жінки мають усі можливості і повноваження, набагато безпечніші. І все ж таки, за 18 років по її прийняттю і попри її проривний характер, залишається запитання – чи принципи Резолюції 1325 сьогодні усе ще мають значення?

Внесок НАТО

Альянс давно вже дотримується принципів ЖМБ як невіддільної частини головних завдань НАТО. З часу ухвалення першої стратегії НАТО щодо ЖМБ Альянс ув’язує свої структури гендерних питань і безпеки з більш широким підходом до миру і безпеки, залишаючись при цьому абсолютно вірним своїм головним завданням.

Політика і настанови

НАТО запровадила архітектуру політики і настанов щодо ЖМБ , нещодавно оновила політику Ради євроатлантичного партнерства НАТО (РЄАП) щодо ЖМБ. Схвалена членами і партнерами НАТО, ця політика визначає головні принципи роботи НАТО з питаннями ЖМБ:


  • Інтеграція – забезпечення підходу до гендерної рівності як до невіддільної частини політики НАТО, яка керується головними гендерними питаннями;

  • Інклюзивність – сприяння розширеному представництву жінок в НАТО і національних збройних силах;

  • Доброчесність – посилення відповідальності за питання ЖМБ відповідно до міжнародних рамок.



Ця політика і відповідний План дій проклали шлях для більш цільового підходу до гендерної рівності в Альянсі. Зосередженість на інтеграції гендерних питань в усю політику НАТО і її доктрини покладено в основу роботи Бюро Спеціальної представниці з питань жінок, миру і безпеки. Це підтримується участю дедалі більшої кількості жінок в операціях і місіях НАТО і допомогою країнам з розв’язання питання недостатнього представництва жінок в національних збройних силах.

Альянс також розробив настанови для Стратегічних командувань НАТО у вигляді директив щодо сексуального і гендерного насильства у зв’язку з конфліктами. Ці настанови перетворюють нормативні рамки ЖМБ на практичний інструмент протидії і боротьби проти сексуального насильства в ситуації конфлікту і після його завершення.

Розроблення настанов для штабів і командувань доповнюється тренуваннями і розвитком потенціалу з метою розширення знань про важливість ЖМБ і виконання цих резолюцій. Нещодавно розпочалась програма підготовки менторів і тренерів для персоналу штаб-квартири НАТО з метою покращання розуміння зв’язків між безпекою, обороною і ЖМБ.

Посилення голосу жінок


Нинішні глобальні загрози складні і багатогранні, вони безпрецедентно ускладнюють ландшафт безпеки. Зв'язок між безпекою і економічною стабільністю добре доведений. Економічна вразливість жінок підсилюється політичною нестабільністю. Тому НАТО намагається активно підтримувати і посилювати взаємодію з жінками у громадянському суспільстві для посилення голосу тих, хто найбільше страждає від конфліктів.

Альянс прагне інституціоналізувати сталий діалог з тими представниками громадянського суспільства, які працюють над запобіганням і розв’язанням конфліктів, безпекою і наданням жінкам більше впливу, від активістів на місцевому рівні до рівня національної і міжнародної політики.

У 2016 році була створена Дорадча група громадянського суспільства з питань жінок, миру і безпеки, яка є незалежною коаліцією жіночих організацій, що представляють глобальну громаду тих, хто найбільше страждає від нерівності і конфліктів. Ця група вимагає від НАТО ширшого розуміння безпеки і підтримує більш інклюзивний підхід до розв’язання завдань оборони і безпеки.

Гендерний паритет

Із збільшенням кількості резолюцій ЖМБ за останні кілька років ми також бачимо різке збільшення концентрації гендерного паритету – збільшення кількості жінок-військових в національних збройних силах і серед учасників операцій.

Для НАТО це стало закликом до посиленої уваги до набору і утримання на службі жінок в національних збройних силах як основи оперативної ефективності. Нині жінки становлять 12 відсотків особового складу, який бере участь в операціях і місіях під проводом НАТО. НАТО прагне виконувати завдання в сфері ЖМБ, прибираючи бар’єри, які стоять на заваді цілковитої участі жінок в діяльності Альянсу і національних збройних силах. Проте ще більш важливо те, що Альянс намагається посилити вагу Мандата ЖМБ за допомогою найвищих стандартів професійної і особистої поведінки як цивільного, так і військового персоналу в НАТО.

Ми нині бачимо набагато більше жінок-військових в національних збройних силах. © Spanish Armed Forces / Armada
)

Ми нині бачимо набагато більше жінок-військових в національних збройних силах. © Spanish Armed Forces / Armada

Намагаючись повною мірою виконати завдання щодо ЖМБ, ми повинні уникати залежності дієвості цих питань лише від паритету. Часто вважають, що гендерний паритет може слугувати сурогатом гендерної рівності і таким чином повністю відповідати вимогам ЖМБ. Захоплення балансом цифр частково викликане тим, що гендерний паритет набагато легше виміряти і тому набагато легше зрозуміти. Результати гендерного паритету можна побачити на власні очі. Над гендерним паритетом легко працювати і його легко досягати. А широке запровадження гендерних підходів у всі сфери життя – це інша, складніша справа. Саме за цієї причини, в рамках ЖМБ, ініціативи з гендерного паритету часто отримують більшу підтримку.

Однак для НАТО успіх ЖМБ залежить від сталих дій, як передбачає переглянута політика РЄАП НАТО щодо ЖМБ . Ці дії зосереджені як на збільшенні кількості жінок, так і на практиці запровадження гендерних підходів в усі сфери життя. Ми зможемо досягти нашої кінцевої мети гендерної рівності лише тоді, коли гендерні підходи будуть органічно вплетені в усі основні завдання і функції НАТО.

Цілковите включення гендерних питань в діяльність із захисту і участі покладено в основу Мандата ЖМБ. Інтеграція гендерних питань в усі елементи стратегічних і оперативних функцій не лише відповідає вимогам колективних резолюцій, а і забезпечує основу життєздатності принципів ЖМБ.

Залишається важливою і резонансною

Резолюція 1325 народилась з конфлікту. Її значення не зникло і сигнал, який вона посилає, важливий в контексті конфліктів, що точаться в усьому світі. За великим рахунком, вона зараз більш резонансна, ніж будь-коли, тому що конфлікти продовжують розривати громади на шматки, і життя, і здоров’я жінок перебувають під постійною загрозою.

Саме пряма загроза для жінок і вплив конфліктів на жінок і дівчат, їхні життя і їхнє майбутнє, робить питання ЖМБ такими актуальними і дедалі більш важливими. Саме за цієї причини їх необхідно розуміти і втілювати в життя як елементи більш широкої мозаїки. У конфлікту багато облич, а мир має багато масок. Так само, як жінки і чоловіки мають багато ролей як під час конфлікту, так і у забезпеченні миру.

Проте, хоча потреба у гендерних підходах можливо є очевидною для експертів з гендерних питань і питань ЖМБ, на шляху їх повного застосування стоять постійні перешкоди. Досить часто міжнародні учасники не бачать особливого впливу збройних конфліктів саме на жінок і тому продовжують ігнорувати критично важливий внесок жінок в питання миру і безпеки. Діяльність в рамках ЖМБ зазвичай не сприймається критично важливою в світлі глобальної безпеки.

Традиційні концепції військової присутності не завжди надають безпеку жінкам. Думка про те, що військова присутність є обов’язковою, є обмеженою, яка значною мірою ґрунтується на припущеннях про потреби жінок. Для того щоб усвідомити, що таке безпека, необхідно визначити, що таке ризик. Усунення жінок з визначення ризику, і, відповідно, безпеки, неухильно призведе до маргіналізації жінок в питаннях визначення миру. Для жінок мир – це не просто відсутність війни, а рівноправна участь в суспільному, політичному і економічному житті.

Хоча Резолюція 1325 і подальші резолюції не визначають безпеку саме в таких термінах, необхідно, щоб усі елементи захисту були більш цілісними і відкритими для участі. Безпека має визначатись у прямому зв’язку із загрозами, які постають як перед чоловіками, так і перед жінками, в різних контекстах безпеки. Якщо є згода щодо того, що війна впливає на чоловіків і жінок по-різному, при встановленні безпеки необхідно зважати на гендерні міркування.

Вісімнадцять років минуло з часу прийняття Резолюції 1325, і хоча прогрес повільний і результати інколи важко побачити, зміни відбуваються. Зміни у вигляді визнаних інституційних рамок ЖМБ, які прив’язані до системи моніторингу і оцінки показників глобального прогресу.

«НАТО має можливість стати провідним захисником прав жінок, ґрунтуючись на силі і спроможності своїх країн і працюючи з більше як 40 країнами-партнерами». -- Клер Гатчінсон, Спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО у справах жінок, миру і безпеки, виступає перед членами Ради Безпеки ООН 16 квітня 2018 року. © NATO
)

«НАТО має можливість стати провідним захисником прав жінок, ґрунтуючись на силі і спроможності своїх країн і працюючи з більше як 40 країнами-партнерами». -- Клер Гатчінсон, Спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО у справах жінок, миру і безпеки, виступає перед членами Ради Безпеки ООН 16 квітня 2018 року. © NATO

Найостанніша доповідь ООН щодо ЖМБ демонструє досягнення у відрядженні радників з гендерних питань до усіх операцій з підтримання миру і зон конфліктів; збільшення кількості мирних угод, де підписантами є також і жінки; просування жінок на лідерські позиції; активізацію підготовки і розвитку потенціалу з гендерних питань; посилену увагу до захисту жінок і дівчат від сексуального насильства і створення правових структур для притягнення насильників до відповідальності; і систематичне визнання того, що надання жінкам більше можливостей і сили є фундаментальним правом і необхідним елементом глобального економічного зростання.

Зрештою, це – питання ЖМБ – стосується змін, трансформації, і як будь-яка трансформація, воно дається нелегко, важко визнається, але при тому є дуже необхідним для розвитку суспільства і стабілізації громад.

Значення Резолюції 1325 полягає в її політичному потенціалі. Це політичний і оперативний інструмент, який змінив концепцію безпеки і переформатував питання прав жінок в цій сфері. Цей інструмент, для досягнення свого повного потенціалу, потребує більшої відданості і зацікавленості.

Попри значний досягнутий прогрес залишається зробити ще багато. Вісімнадцять років по тому сім додаткових резолюцій і тисячі жіночих голосів підтверджують, що Резолюція 1325 усе ще залишається дуже потрібною. Вона проклала шлях, яким буде посилатись сигнал ЖМБ. Колективні резолюції передували революції. Рухаючись до 20-ї річниці, НАТО продовжить розвивати і зміцнювати своє тлумачення ЖМБ і в такий спосіб брати участь в закладанні міцних засад безпеки для всіх.