Info

Розділ 6: Роль Альянсу у здійсненні контролю над озброєннями Ситуація з ядерною, біологічною і хімічною зброєю   Біологічна та хімічна зброя Поширення біологічної та хімічної зброї загально визнано проблемою міжнародної безпеки, яка зростає. Це стосується як міждержавних конфліктів, так і потенціалу терористичної активності. Женевський протокол 1925 року забороняє застосування хімічної та біологічної зброї. Країни, які підписали Конвенцію про біологічну і токсичну зброю (КБТЗ), яка вступила в силу в 1985 році, погодились не розробляти, не виробляти, не зберігати і не придбати біологічні агенти та відповідне обладнання, які використовуються у бойових цілях. У 1994 році на Спеціальній конференції була створена спеціальна група держав - учасниць Конвенції, покликана вивчити можливі заходи з верифікації і пропозиції з посилення Конвенції. На четвертій Конференції з перегляду в 1996 році було погоджено, що Протокол має бути завершений якомога раніше до початку п'ятої Конференції з перегляду в 2001 році. Міністри країн - членів НАТО підтвердили на засіданні у Флоренції 24 травня 2000 року, свою рішучість досягти цієї мети. Конвенція про заборону хімічної зброї, переговори про яку велись на Конференції з роззброєння між 1980 та 1992 роками, вступила в силу в 1997 році. Кожен учасник Конвенції погодився не розробляти, не виробляти, не придбати, не накопичувати та не зберігати хімічну зброю, не застосовувати та не готуватись до застосування хімічної зброї і не надавати іншим допомогу в діях, що йдуть в розріз з положеннями Конвенції. Конвенція також вимагає від країн-учасниць знищення усієї хімічної зброї, яка знаходиться в їхньому розпорядженні, та знищення своїх потужностей з виробництва хімічної зброї.