Комплексний пакет допомоги (КПД) Україні

• Нелетальна військова допомога відповідно до невідкладних потреб України
• Середньо- і довгострокова підтримка України
• Цільовий фонд КПД для України
• Структура управління
• Розвиток КПД
• Інші форми підтримки України

 

Нелетальна військова допомога відповідно до невідкладних потреб України

Починаючи з лютого 2022 року, Альянсом розроблено широке коло проєктів з метою надання Україні короткострокової нелетальної військової допомоги відповідно до невідкладних потреб України у протистоянні загарбницькій війні Росії.

Ці короткострокові проєкти охоплюють різні галузі, включаючи:

• предмети медичного призначення (включаючи аптечки, фармацевтичні препарати і автомобілі швидкої допомоги);
• бойові пайки, пересувні польові кухні і обладнання харчоблоків;
• одяг (включаючи зимове спорядження і армійське взуття);
• укриття і генератори;
• мобільні душові і пральні;
• транспортні засоби (включаючи бензовози і перекачувальні цистерни, пожежні автомобілі, водовози, шини і акумулятори, мастильні матеріали і надувні човни з твердим корпусом);
• паливні матеріали (включаючи авіаційне пальне);
• військове навчальне і тренувальне обладнання;
• засоби виявлення і захисту від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних речовин;
• обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів і розмінування;
• засоби боротьби з БПЛА; а також
• системи зв’язку (включаючи вдосконалений супутниковий зв’язок).

Альянс продовжує розробляти нові короткострокові проєкти допомоги в різних сферах у тісній координації з українськими органами влади відповідно до найбільш нагальних потреб України.

 

Середньо- і довгострокова підтримка України

Спершу Росія розв’язала загарбницьку війну на сході України та здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році. Відтоді Україна була змушена захищатися від військового нападу на Донбасі і гібридних атак по всій країні.

Внаслідок цього у 2016 році НАТО запровадила КПД, який мав стати ключовим механізмом сприяння Україні у трансформації національного безпекового і оборонного сектора. У рамках КПД передбачалося надання консультацій стратегічного рівня каналами Представництва НАТО в Україні і штаб-квартири НАТО в Бельгії, а також практична підтримка шляхом запровадження низки програм та ініціатив у галузі розбудови потенціалу.

За роки, що передували повномасштабному вторгненню Росії у 2022 році, ці реформи сприяли зміцненню здатності України захищати себе. У рамках ініціатив КПД держави–члени Альянсу допомогли Україні вдосконалити оборонні спроможності у багатьох сферах таких, як кіберзахист, логістика, знешкодження вибухонебезпечних предметів, військова освіта і підготовка, а також боротьба з гібридними загрозами, як-то саботаж критичної інфраструктури і кампанії з дезінформації. Завдяки усім цим ініціативам Україна змогла ефективніше протистояти російській агресії, коли у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили надати КПД подальшого розвитку, перетворивши його на багаторічну програму допомоги Україні, забезпечену стабільним і передбачуваним фінансуванням. Підтримку України у довгостроковій перспективі організовано за трьома основними напрямками ініціатив: відновлення і відбудова, інституційні перетворення, а також перехід до оперативної сумісності з НАТО.

Конкретні заходи за цими напрямками діяльності є такими:

• Взаємосумісність – Забезпечення подальшого переходу України до цілковитої оперативної сумісності з НАТО, включаючи поступове запровадження стандартів, підготовки і доктрин НАТО натомість радянських у процесі розвитку потенціалу України та на її шляху до членства в НАТО;
• Набутий досвід – Створення у Бидгощі, Польща, Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти з метою визначення і застосування досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і сприяння підвищенню оперативної сумісності;
• Відновлення і відбудова – Відновлення об’єктів військової інфраструктури, пошкоджених або знищених Росією;
• Розмінування – Розбудова потенціалу України у галузі розмінування і допомога у розмінуванні території України;
• Оборонні закупівлі – Реформування системи оборонних закупівель з метою запровадження передових методів НАТО і забезпечення підвищеної ефективності, підзвітності і прозорості;
• Медична реабілітація – Реабілітація поранених військовослужбовців зі складу сил безпеки і оборони та їхня реінтеграція на службі та у цивільному житті; а також
• Інновації – Запровадження нових спільних ініціатив на підтримку екосистеми інновацій і самооборони України у рамках першої Дорожньої карти співробітництва Україна – НАТО у сфері інновацій.

Нижче наводиться докладніша інформація щодо деяких з цих заходів.

Дорожня карта взаємосумісності Україна – НАТО

У вересні 2023 року Україна і НАТО спільно ухвалили концепцію взаємосумісності, на основі якої українські оборонні планувальники інтегруватимуть критерії взаємосумісності до довгострокових планів розбудови потенціалу в оборонному і безпековому секторі України.

У листопаді 2023 року у рамках Дорожньої карти взаємосумісності оборонні планувальники НАТО надали дорадчу підтримку українським посадовцям щодо критеріїв оперативної сумісності НАТО і допомогли Україні у розробці переліку початкових критеріїв взаємосумісності, які було представлено на Вашингтонському саміті у 2024 році. Упродовж усієї цієї роботи НАТО особливо приділяла увагу тому, щоб зусилля Альянсу у сфері взаємосумісності не суперечили іншим ініціативам на підтримку України поза рамками НАТО, як ті, що запроваджуються Контактною групою з питань оборони України, Європейським союзом і «Групою семи», а також синхронізації цих зусиль з пріоритетами України у запровадженні більш широкомасштабних реформ і підтримкою, що надається Альянсом у рамках Ініціативи НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU).

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC) є першою спільною установою Україна – НАТО і вагомою підвалиною відносин між Україною і Альянсом. Центр укомплектовано фахівцями з України і держав–членів НАТО, які разом докладають зусиль для визначення і застосування досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і його практичного впровадження у стратегії, політиці і операціях України і НАТО, водночас сприяючи розбудові Збройних Сил України і підвищенню їхньої оперативної сумісності з НАТО.

Рішення про створення Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти було ухвалено міністрами оборони України і НАТО у лютому 2024 року. На Вашингтонському саміті у липні 2024 року лідери держав–членів Альянсу вжили подальших кроків для створення Центру як цивільно-військової установи зі статусом військового штабу НАТО. У лютому 2025 року Центр офіційно розпочав роботу у Бидгощі, Польща.

Оборонні закупівлі

Україною і Альянсом успішно реалізовано спільний Стратегічний огляд у сфері оборонних закупівель, спрямований на приведення системи оборонних закупівель України у відповідність до передових євроатлантичних методів, маючи на меті допомогти Україні вдосконалити національну систему оборонних закупівель і забезпечити підвищену ефективність, підзвітність і прозорість. На Вашингтонському саміті у 2024 році затверджено стратегічні програмні рекомендації високого рівня. Ці рекомендації було втілено у робочій програмі подальшого сприяння з боку НАТО поточним реформам та ініціативам із розбудови спроможностей у сфері оборонних закупівель. Провідну роль у наданні підтримки Україні з цих аспектів відіграватимуть держави–члени Альянсу і Агенція НАТО з матеріально-технічного забезпечення і закупівель (NSPA).

Програма людиноцентричного підходу

Програма людиноцентричного підходу є однією з основних складових КПД, що віддзеркалює усебічний підхід НАТО до безпеки, зосереджуючись на людському капіталі як основоположному елементі безпекового і оборонного потенціалу. Програма ґрунтується на принципі безперервної підтримки і охоплює такі аспекти, як медична евакуація, психологічна і медична реабілітація, управління персоналом у збройних силах, реінтеграція ветеранів, а також тематика «Жінок, миру і безпеки» (ЖМБ), що є наскрізною в оборонному і безпековому секторі.

Нині діяльність за програмою зосереджено на проєкті «Реноватор», що має на меті створити мережу у складі п’яти закладів медичної реабілітації на всій території України, один з яких стане Центром передового досвіду у галузі медичної реабілітації. Серед інших її проєктів такі:

• Психологічна реабілітація і виховання стійкості серед військовослужбовців, включаючи семінари з екстреної психологічної допомоги для Сил територіальної оборони України і спеціально розроблені тренінги для забезпечення психологічної реабілітації комбатантів зі складу Збройних Сил України і Міністерства внутрішніх справ України;
• Підготовка психологів з питань спеціалізованої підтримки і терапії у галузі психічного здоров’я, включаючи застосування таких методів терапії, як десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) рухом очей (метод EMDR);
• Надання підтримки Міністерству у справах ветеранів України і Українському ветеранському фонду шляхом залучення профільних фахівців; а також
• Забезпечення участі української збірної в міжнародних змаганнях з адаптивних видів спорту «Ігри нескорених».

Програма вдосконалення військової освіти (ПВВО)

Програма вдосконалення військової освіти – це багаторічна програма, спрямована на розбудову і реформування установ професійної військової освіти. Україна бере участь у ПВВО з 2013 року. Головною метою участі України в Програмі було забезпечення взаємосумісності шляхом заміни колишньої радянської системи освіти і підготовки такою, що відповідала б стандартам НАТО.

Програма НАТО із виховання доброчесності (ВД)

Програма НАТО із виховання доброчесності (ВД) – це багаторічна програма, у рамках якої країнам-учасницям надається підтримка з метою забезпечення належного управління, підвищення прозорості і підзвітності в національних безпекових і оборонних інституціях. Україна бере участь у Програмі ВД НАТО з 2007 року. Заходи Програми ВД НАТО допомагають зміцнити культуру доброчесності в структурах безпеки і оборони України і надають цілеспрямовану підтримку у просуванні реформ, спрямованих на забезпечення сталого належного управління у довгостроковій перспективі і запобігання корупції.

 

Цільовий фонд КПД для України

КПД фінансується за рахунок коштів Цільового фонду КПД для України, до якого держави–члени НАТО і партнери забезпечують фінансові внески і внески у натуральній формі. Станом на лютий 2025 року держави–члени Альянсу і партнери виділили майже 955 мільйонів євро (близько 990 мільйонів доларів США) до Цільового фонду КПД.

Після незаконної анексії Криму Росією у 2014 році було започатковано низку цільових фондів на підтримку України, у рамках яких виділялися ресурси на реалізацію ініціатив у галузі розбудови спроможностей і розвитку сталого потенціалу в ключових галузях. У 2021 році усі існуючі цільові фонди НАТО на підтримку України було об’єднано і передано до єдиного Цільового фонду КПД для України.

Цільовий фонд КПД для України дає змогу фінансувати заходи на користь України завдяки єдиному спеціальному інструменту – гнучкому і масштабованому фонду, покликаному забезпечити надання Україні нагально необхідної нелетальної військової допомоги (забезпечення) поряд із підтримкою у галузі розбудови спроможностей в довгостроковій перспективі. У рамках Цільового фонду КПД фінансуються сімдесят коротко- і довгострокових проєктів.

 

Структура управління

Політичний контроль і нагляд за реалізацією КПД здійснюється Радою Україна – НАТО (РУН)  – спільним органом, у складі якого держави–члени Альянсу і Україна засідають на засадах рівності з метою просування політичного діалогу, взаємодії, співробітництва і прагнення України набути членства в НАТО. Україна і НАТО співпрацюють під егідою Комітету РУН з питань безпекового і оборонного сектора задля визначення ключових галузей підтримки безпекового і оборонного сектора України з боку НАТО у рамках КПД і встановлення їх першочерговості.

Реалізацією КПД опікується Спільна рада Україна – НАТО з управління проєктами КПД. Співголовами Ради є помічник Генерального секретаря НАТО з питань операцій і Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. До її складу входять представники НАТО і низки українських державних органів і установ. Разом вони визначають потреби України в допомозі, а також узгоджують  першочерговість і шляхи надання можливої допомоги і сприяння підтримці України з боку НАТО.

 

Розвиток КПД

Співробітництво НАТО з Україною започатковано на початку 1990-х рр. Протягом десятиліть воно охоплювало широке коло заходів, починаючи від розбудови спроможностей України та розвитку оперативної сумісності зі збройними силами НАТО та сприяння реформам у національному оборонному і пов’язаному з безпекою секторі до забезпечення невійськових заходів, як-то спільні наукові дослідження і громадська дипломатія. Україна є близьким партнером НАТО вже понад 30 років. У 2008 році держави–члени Альянсу погодилися, що Україна стане членом НАТО.

Після незаконної анексії Криму Росією у 2014 році співробітництво між Україною і НАТО у критично важливих сферах було активізовано. На Варшавському саміті у 2016 році лідери держав–членів Альянсу вирішили об’єднати ініціативи НАТО на підтримку України в єдиний Комплексний пакет допомоги (КПД), спрямований на забезпечення здатності України гарантувати власну безпеку і запровадження широкомасштабних реформ у відповідності до стандартів, принципів і передових методів НАТО.

Протягом кількох років НАТО забезпечує підтримку процесу трансформації оборонного і безпекового сектора України у рамках КПД. Завдяки програмам із розбудови спроможностей і цілеспрямованій допомозі, Альянс істотно зміцнив спроможності і стійкість оборонного і безпекового сектора України, а також здатність країни протистояти гібридним загрозам. До того ж НАТО і держави–члени Альянсу надали суттєву допомогу у галузі розбудови потенціалу, зокрема шляхом організації освіти і підготовки і передачі обладнання і техніки.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року на Мадридському саміті у 2022  році держави–члени Альянсу погодилися посилити політичну і практичну підтримку України, включаючи підсилений КПД.

На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили надати подальшого розвитку КПД, перетворивши його на багаторічну програму допомоги Україні із забезпеченням сталого і передбачуваного фінансування.

На Вашингтонському саміті у 2024 році ще більше консолідовано підтримку України з боку держав–членів Альянсу завдяки ініціативам КПД у таких сферах, як закупівлі, взаємосумісність і досвід, набутий внаслідок війни Росії проти України.

НАТО продовжує розробляти проєкти у рамках КПД, виходячи з невідкладних потреб України, і сприяти довгостроковим реформам в країні.

Хронологія

 

Інші форми підтримки України

На додаток до КПД, НАТО і держави–члени Альянсу підтримували Україну багатьма іншими способами.

До прикладу, після вторгнення Росії у лютому 2022 року Євроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофи  (ЄКЦРПЛК) – основний механізм НАТО, що координує реагування на надзвичайні стани цивільного характеру – здійснював координацію допомоги цивільному населенню України, а також сусіднім з Україною державам, які приймали мільйони українських біженців. Центром організовано підготовку з екстреної медицини для близько 200 українських парамедиків із залученням фінансування держав–членів Альянсу. Завдяки цьому механізму НАТО українським лікарням було передано автобуси швидкої допомоги і обладнання для лікарень вартістю понад 5 мільйонів євро. За допомогою ЄКЦРПЛК держави–члени Альянсу також передавали медичну допомогу Україні в натуральній формі, включаючи апарати ШВЛ і дезінфектанти. Насамкінець, Центр долучився до зусиль держав–членів Альянсу із ліквідації гуманітарних, екологічних та економічних наслідків руйнування Росією греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року. Держави–члени Альянсу надали Україні критично важливу допомогу, включаючи фільтри для очищення води, насоси, генератори та укриття.

Серед інших провідних ініціатив – такі, як Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU), Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, а також широке коло двосторонніх безпекових угод, укладених між Україною і окремими державами–членами Альянсу.

Докладніше: Відносини з Україною