Підхід НАТО у галузі боротьби з дезінформацією

Що таке дезінформація?
Чому дезінформація становить небезпеку?
Чому НАТО приділяє увагу дезінформації?
Як НАТО протистоїть дезінформації?
Як можна запобігти поширенню дезінформації?

Що таке дезінформація?

Дезінформація – це неправдива або неточна інформація, яку ворожий суб’єкт цілеспрямовано застосовує для введення в оману. Зазвичай дезінформація має на меті підігріти певну сильну емоцію (гнів, страх, огиду) і пересилити раціональне і критичне мислення у визначеній цільовій групі.

«Дезінформація» – це одна із складових ширшого набору заходів ворожої інформаційної діяльності, що може включати різні тактики, методи і процедури.

Основні терміни:

• Дезінформація – неправдива або неточна інформація, що навмисно поширюється для маніпулювання думками та діями інших;  
• Мізінформація – незловмисне поширення неправдивої або неточної інформації, хоча така інформація може заподіювати шкоду;
• Пропаганда – інформація, покликана маніпулювати конкретною цільовою аудиторією з метою формування певної поведінки або переконань, часто здійснюється державним суб’єктом протягом тривалого періоду часу для досягнення політичних цілей;
• Ворожий наратив – спеціально створена історія, спрямована на дискредитацію або паплюження визначеного суб’єкта;
• Ворожа інформаційна діяльність – широкий спектр узгоджених заходів, які мають на меті посіяти недовіру і маніпулювати думками, зазвичай із застосуванням одного або сукупності зазначених вище методів і прийомів, включаючи оманливі меми, теорії змови, діпфейкові зображення або відео, цитати поза контекстом або просто відверту брехню, яку люди поширюють з метою маніпулювання іншими;
• Зовнішнє маніпулювання інформацією і втручання – модель поведінки, яка загрожує або може негативно позначитися на цінностях, процедурах і політичних процесах в цільовій країні. Така діяльність здебільшого не порушує закон, але має маніпулятивний характер, ведеться цілеспрямовано і узгоджено державними або недержавними суб’єктами, включаючи за допомогою маріонеток, як на своїй території, так і поза її межами;
• Гібридна війна – застосування військових і невійськових, прихованих і відкритих засобів (включаючи дезінформацію, кібератаки, економічний тиск, залучення як незаконних збройних формувань, так і регулярних збройних сил), щоб стерти межу між війною і миром, посіяти сумніви у свідомості цільових груп населення і дестабілізувати та ослабити суспільства.

Чому дезінформація становить небезпеку

Дезінформація знищує сполучну тканину наших суспільств. Вона руйнує віру людей у традиційні джерела новин, які, на відміну від агентів дезінформації, дотримуються етичних стандартів і мають юридичні зобов’язання повідомляти факти, часто складніші і менш привабливі за прості ворожі наративи. Дезінформація підриває довіру громадян до урядів та інших державних установ. Зазвичай, вона апелює до наших найгірших поривань, страхів і упереджень – нацьковувати сусідів один на одного, підбурювати прошарки суспільства один проти одного, виправдовувати і розпалювати екстремізм, принижувати наше почуття приналежності до спільноти або країни – усе це, прагнучи розколоти суспільство і взяти гору в інформаційній війні.

Метою дезінформації не завжди є переконати людей у конкретній брехні. Іноді вона створюється для того, щоб заплутати і збаламутити воду суперечливою інформацією, щоб люди більше не розрізняли, де правда, а де – вигадка. Дехто зазнаватиме впливу дезінформації і сприятиме її поширенню. Інші будуть розчаровані потоком брехні і повністю самоусунуться. Ворожі суб’єкти, які ставлять собі за мету ослабити стійкість суспільства, можуть отримувати переваги в обох випадках.

Дезінформація в змозі заподіювати реальну шкоду. Ось чому захист громадян від цих загроз є пріоритетом національної безпеки, і НАТО та державам–членам Альянсу належить вагома роль у цьому сенсі.

Чому НАТО приділяє увагу дезінформації?

Сила і рішучість держав–членів Альянсу, яких називають союзниками по НАТО, є вирішальною для успіху НАТО як організації колективної оборони. Отже, будь-яке зовнішнє маніпулювання інформацією і втручання з метою ослаблення суспільств Альянсу – і, внаслідок цього, завдання шкоди здатності НАТО захищати своїх членів – є актуальним для НАТО.

До того ж для забезпечення легітимності НАТО як союзу демократичних країн необхідні незмінна довіра і підтримка Альянсу його громадянами. Ось чому зловмисники, включаючи Росію і Китай, які прагнуть знизити довіру громадськості і підірвати солідарність Альянсу, спрямовують свої кампанії дезінформації проти НАТО як організації. Ці суб’єкти застосовують широке коло засобів дезінформації проти Альянсу (Див. НАТО – Росія: Зіставлення з реальними фактами,  де наведено деякі конкретні приклади).

Як НАТО протистоїть дезінформації

НАТО дотримується подвійної моделі протидії дезінформації: розуміти і взаємодіяти.

Розуміння інформаційного середовища

Щоб ефективно реагувати на дезінформацію, НАТО має розуміти інформаційне середовище. Для цього НАТО постійно відстежує і аналізує інформацію, що стосується Альянсу, зокрема, шляхом моніторингу і визначення джерел дезінформації і аналізу ворожих наративів у міру того, як ті з’являються і поширюються. Спроможність НАТО здійснювати оцінку інформаційного середовища ґрунтується на поєднанні роботи кваліфікованих фахівців та циклічних процесів і технологій, в яких загальнодоступна інформація використовується для скеровування планування і ведення комунікацій і формування відповіді Альянсу на інформаційні загрози. Окрім аналізу дезінформації, це також дає НАТО змогу оцінити ефективність власних комунікацій з громадськістю. До того ж НАТО покращує розуміння інформаційного середовища шляхом регулярного моніторингу та аналізу ЗМІ.

Взаємодія з громадськістю

Найпотужнішим засобом НАТО у галузі боротьби з дезінформацією є поширення точної інформації на випередження. Завдяки відкритим, прозорим і зрозумілим комунікаціям з громадськістю НАТО має змогу «завчасно спростовувати» потенційну дезінформацію, передбачаючи ворожі наративи та випереджаючи їх поширення.

Для взаємодії з громадськістю Альянс застосовує різні канали, включаючи соціальні мережі, зв’язки зі ЗМІ і вебсторінку НАТО. Альянс цілковито відданий забезпеченню прозорості і регулярно оприлюднює інформацію про поточні і майбутні заходи, наприклад завчасно публікуючи програму навчань НАТО і держав–членів. Усі комунікаційні заходи НАТО проводяться з дотриманням основних демократичних цінностей Альянсу таких, як свобода слова і свобода преси.

Окрім цифрових комунікацій і комунікацій зі ЗМІ, НАТО також безпосередньо співпрацює з представниками держав–членів (союзників) і країн, що не входять до НАТО (партнерів), з метою сприяння кращому розумінню громадськістю завдань, цінностей, політики і діяльності Альянсу. За допомогою цих заходів НАТО розбудовує відносини і допомагає зміцнити стійкість перед обличчям дезінформації авдиторій, що можуть стати мішенню ворожих суб’єктів. Згодом залучені сторони будуть в змозі поширювати через власні мережі інструменти і знання, яких вони набувають завдяки цій взаємодії, підвищуючи стійкість до дезінформації. НАТО надає гранти неурядовим організаціям, університетам і аналітичним центрам для фінансування проєктів, що сприяють підвищенню обізнаності з Альянсом в їхніх країнах.

НАТО також проводить спеціальні комунікаційні кампанії з метою охоплення авдиторії, яка менш схильна стежити за діяльністю Альянсу. Наприклад, у рамках кампанії Захисти майбутнє НАТО співпрацює з молодими творцями контенту з усіх держав–членів Альянсу, даючи їм змогу побувати за лаштунками штаб-квартири НАТО, познайомитися з експертами і дізнатися, чим опікується Альянс, щоб молодь могла по-своєму розповісти НАТО. Комунікаційні кампанії також є ключовим інструментом, за допомогою якого НАТО спростовує дезінформацію на випередження.

Викриття основних випадків дезінформації

Дезінформація часто має цілеспрямовано сенсаційний і провокаційний характер, щоб досягати максимального поширення і викликати реакцію, яка помножує брехню. Отже, у багатьох випадках найкращий спосіб боротьби з дезінформацією – це визнати її такою і не реагувати на неї. Але подекуди, особливо коли ворожий наратив вже набув великого поширення, варто безпосередньо відповісти на неї і спростувати міфи, поширювані ворожими суб’єктами. У таких випадках НАТО встановлює правду за допомогою публічних повідомлень на офіційній вебсторінці та у соціальних мережах і публікуючи заяви для ЗМІ та громадськості Генерального секретаря НАТО або інших високопосадовців Альянсу. Наприклад, НАТО неодноразово відверто викривала довгий перелік кремлівської брехні щодо загарбницької війни Росії проти України, а також продовжує спростовувати поширювані Росією міфи, спрямовані проти НАТО.

Координація з союзниками і партнерами

Діяльність НАТО з протидії ворожим інформаційним заходам підкріплюється тісною співпрацею з державами–членами  Альянсу і партнерами. Насамперед, НАТО співпрацює з національними урядами держав–членів Альянсу з метою протидії дезінформації. Альянс також співпрацює з урядами країн-партнерів та іншими міжнародними організаціями такими, як Європейський союз, Механізм швидкого реагування Групи семи (G7) та ООН. До того ж НАТО співпрацює з приватними компаніями, медіаорганізаціями, платформами соціальних медіа, громадськими організаціями і науковою спільнотою з метою глибшого вивчення дезінформації та розробки стратегій запобігання її поширенню. До протидії дезінформації мають долучатися усі суб’єкти інформаційного середовища – від великих організацій, таких як НАТО, до окремих громадян в країнах–членах і партнерах.

Як можна запобігти поширенню дезінформації

Може виникати відчуття, що дезінформація є повсюдною – так, ніби усе, що ми бачимо в Інтернеті, є неправдою, і усі є співучасниками поширення брехні. Але існують прості речі, які усі ми можемо зробити, щоб не бути частиною проблеми. Перегляньте наведені нижче п’ять найкращих рекомендацій, щоб бути в змозі виявляти дезінформацію і запобігати її поширенню.