Підхід НАТО у галузі боротьби з інформаційними загрозами

 

 

Що таке інформаційні загрози?
Чому інформаційні загрози настільки небезпечні?
Чому НАТО приділяє увагу інформаційним загрозам?
Як НАТО протистоїть інформаційним загрозам?
У центрі уваги – інформаційні загрози: Як ти можеш зупинити поширення дезінформації?

 

Що таке інформаційні загрози?

Інформаційні загрози – це цілеспрямовані, шкідливі, маніпулятивні і скоординовані заходи, що запроваджуються державними і недержавними суб’єктами і спрямовані ослабити і роз’єднати НАТО, держав–членів і партнерів Альянсу. Ці ворожі інформаційні заходи можуть передбачати багато різних тактик, методів і процедур з метою маніпулювання громадською думкою.

Отже, мізінформацію виключено з визначення інформаційних загроз. Це явище можна визначити як незловмисне поширення неправдивої або неточної інформації. Втім мізінформація все ж може бути шкідливою, внаслідок чого випереджувальна комунікація і доступність фактів набувають ще більш вагомого значення.

Основні терміни:

• Дезінформація – неправдива або неточна інформація, що навмисно поширюється для маніпулювання думками та діями інших
• Пропаганда – інформація, покликана маніпулювати конкретною цільовою авдиторією з метою формування певної поведінки або переконань, часто здійснюється державним суб’єктом протягом тривалого періоду часу для досягнення політичних цілей
• Маніпулювання інформацією і втручання з боку іноземних суб’єктів – модель поведінки, яка загрожує або може негативно позначатися на цінностях, процедурах і політичних процесах в цільовій країні. Така діяльність здебільшого не порушує закон, але має маніпулятивний характер, ведеться цілеспрямовано і узгоджено державними або недержавними суб’єктами, включаючи за допомогою маріонеток, як на своїй території, так і поза її межами
• Гібридна війна – застосування військових і невійськових, прихованих і відкритих засобів (включаючи дезінформацію, кібератаки, економічний тиск, залучення як незаконних збройних формувань, так і регулярних збройних сил), щоб стерти межу між війною і миром, посіяти сумніви у свідомості цільових груп населення і дестабілізувати та ослабити суспільства.

 

Чому інформаційні загрози настільки небезпечні?

Інформаційні загрози можуть становити загрозу національній безпеці. Стратегічні суперники повсякчас намагаються скористатися відкритістю, взаємопов’язаністю і цифровізацією наших суспільств. Вони втручаються у наші демократичні процеси і установи, оспорюють наші цінності і загрожують безпеці наших громадян, застосовуючи гібридну тактику, як безпосередньо, так і за допомогою маріонеток. Вони також вдаються до ґендерних наративів і створюють інформаційні загрози з використанням ґендерної тематики, прагнучи роз’єднати і дестабілізувати суспільства. Це кидає виклик безпеці, стійкості, інтересам, цінностям і демократичному способу життя Альянсу, включаючи такі основоположні права, як свобода вираження поглядів.

Такі інформаційні загрози, як дезінформація знищують сполучну тканину наших суспільств. Вони підривають довіру людей до урядів та інших державних установ. Зазвичай, вони апелюють до найгірших поривань, страхів і упереджень людей – нацьковувати сусідів один на одного, підбурювати прошарки суспільства один проти одного, виправдовувати і розпалювати екстремізм, принижувати людські почуття приналежності до спільноти або країни – усе це, прагнучи розколоти суспільство і взяти гору над ним в інформаційній війні.

Стрімкий технологічний розвиток, зокрема, у сфері штучного інтелекту та дипфейків, може ще більше підірвати довіру громадськості до комунікацій завдяки посиленню ворожих інформаційних операцій, створюючи плутанину в інформаційному середовищі і змінюючи сприйняття – начебто непомітно, але істотно.

Метою інформаційних загроз не завжди є переконати людей у ворожому наративі або конкретній брехні. Іноді вони створюються для того, щоб заплутати і збаламутити воду суперечливою інформацією, щоб люди не могли розрізнити, де правда, а де – вигадка. Дехто зазнаватиме впливу зловмисної інформації і сприятиме її поширенню. Інші будуть розчаровані потоком брехні і повністю самоусунуться. Ворожі суб’єкти, які ставлять собі за мету ослабити стійкість суспільства, можуть отримувати переваги в обох випадках.

Насамкінець, інформаційні загрози здатні завдати реальних збитків. Відтак, захист одного мільярда громадян від цих загроз є пріоритетом національної безпеки. НАТО, держави–члени і партнери Альянсу мають відігравати чільну роль у протидії інформаційним загрозам, застосовуючи для цього загальносуспільний підхід.

 

Чому НАТО приділяє увагу інформаційним загрозам?

Сила і рішучість держав–членів Альянсу є вирішальною для успіху НАТО як організації колективної оборони. Отже, будь-яке маніпулювання інформацією і втручання з боку іноземних суб’єктів з метою ослаблення суспільств Альянсу – і, внаслідок цього, завдання шкоди його здатності захищати своїх членів – є актуальним для НАТО.

До того ж для забезпечення легітимності НАТО як союзу демократичних держав необхідні незмінна довіра і підтримка Альянсу його громадянами. Ось чому НАТО як організація стикається з інформаційними загрозами з боку зловмисників, які прагнуть знизити довіру громадськості і підірвати солідарність Альянсу. Ці зловмисні суб’єкти застосовують проти НАТО широке коло ворожих наративів (Див. Зіставлення з реальними фактами, де наведено деякі конкретні приклади).

 

Як НАТО протистоїть інформаційним загрозам?

Координація з союзниками і партнерами

Підхід НАТО у галузі боротьби з інформаційними загрозами ґрунтується на тісній співпраці з державами–членами Альянсу і партнерами. Насамперед, з метою протидії інформаційним загрозам НАТО співпрацює з національними урядами держав–членів Альянсу. НАТО також співпрацює з урядами країн-партнерів Альянсу та іншими міжнародними організаціями такими, як Європейський союз, Механізм швидкого реагування Групи семи (G7), ООН та Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). До того ж НАТО співпрацює з приватними компаніями, медіаорганізаціями, платформами соціальних медіа, громадськими організаціями і науковими установами з метою глибшого вивчення інформаційних загроз і вироблення стратегій, спрямованих на пом’якшення наслідків цих загроз.

Співпраця з усіма відповідними зацікавленими сторонами допомагає усім учасникам створити повну картину поточних інформаційних загроз. Спираючись на досвід інших, кожен учасник буде в змозі швидше виявляти зловмисних суб’єктів і ворожі наративи, а також більш спритно і злагоджено реагувати на інформаційні загрози. Усі суб’єкти інформаційного середовища – від великих організацій, таких як НАТО, до окремих громадян в країнах–членах і партнерах Альянсу – мають долучатися до боротьби з інформаційними загрозами.

Варіанти реагування з боку НАТО

Виходячи з цього підходу на основі співпраці, існують коротко-, середньо- і довгострокові варіанти реагування на інформаційні загрози, включаючи випереджувальні заходи. Ці варіанти забезпечують гнучкість і можливість масштабування залежно від загрози, а також сприяють реалізації цілей та пріоритетів НАТО у галузі стратегічних комунікацій. Варіанти реагування з боку НАТО ґрунтуються на чотирьох ключових завданнях: розуміння, запобігання, стримування і пом’якшення наслідків, а також відновлення.

Розуміння інформаційного середовища

Щоб ефективно реагувати на інформаційні загрози, НАТО має розуміти інформаційне середовище. Для цього НАТО постійно відстежує і аналізує інформацію, що стосується Альянсу, зокрема, шляхом моніторингу і визначення джерел загрози і аналізу ворожих наративів у міру їх виникнення і поширення. Потенціал НАТО у сфері оцінки інформаційного середовища ґрунтується на поєднанні роботи кваліфікованих фахівців та циклічних процесів і технологій із застосуванням внутрішніх, союзницьких і зовнішніх джерел для скеровування планування і ведення комунікацій і формування відповіді Альянсу на інформаційні загрози. Для аналізу інформації застосовується «модель ABCDE» (з англ. «Actor, Behaviour, Content, Degree, and Effect» – суб’єкт, поведінка, зміст, ступінь і наслідки), покликана з’ясувати характеристики суб’єкта, поведінку, зміст, ступінь і наслідки будь-якої потенційної інформаційної загрози. Окрім аналізу інформаційних загроз, Потенціал НАТО у сфері оцінки інформаційного середовища також дає Альянсу змогу оцінити ефективність власних комунікацій з громадськістю. До того ж НАТО покращує розуміння інформаційного середовища шляхом регулярного моніторингу та аналізу ЗМІ.

Запобігання дієвості інформаційних загроз

Вагомою складовою боротьби з інформаційними загрозами є поширення точної інформації на випередження. Завдяки відкритим, прозорим і зрозумілим комунікаціям з громадськістю НАТО в змозі завчасно нейтралізувати потенційні інформаційні загрози, передбачаючи ворожі наративи та випереджаючи їх поширення. Ці заходи сприяють забезпеченню стійкості суспільств перед обличчям інформаційних загроз і роблять ці загрози менш ефективними.

Для взаємодії з громадськістю Альянс застосовує різні канали, включаючи соціальні мережі, зв’язки зі ЗМІ і вебсторінку НАТО. Альянс цілковито відданий забезпеченню прозорості і регулярно оприлюднює інформацію про поточні і майбутні заходи, наприклад завчасно публікуючи програму військових навчань НАТО і держав–членів. Усі комунікаційні заходи НАТО проводяться з дотриманням основних демократичних цінностей Альянсу таких, як свобода слова і свобода преси.

Окрім цифрових комунікацій і комунікацій зі ЗМІ, НАТО також безпосередньо співпрацює з представниками держав–членів (союзників) і країн, що не входять до НАТО (партнерів), з метою сприяння кращому розумінню громадськістю завдань, цінностей, політики і діяльності Альянсу. За допомогою цих контактів НАТО розбудовує відносини і допомагає зміцнити стійкість авдиторій, що можуть стати мішенню ворожих суб’єктів, перед обличчям інформаційних загроз. Згодом залучені сторони будуть в змозі поширювати знання, яких вони набувають завдяки цій взаємодії, використовуючи власні мережі для підвищення стійкості перед обличчям інформаційних загроз. НАТО надає гранти неурядовим організаціям, університетам і аналітичним центрам для фінансування проєктів, що сприяють підвищенню обізнаності з Альянсом в їхніх країнах, а також на реалізацію спеціальних проєктів у сфері протидії інформаційним загрозам.

НАТО також проводить спеціальні комунікаційні кампанії з метою охоплення авдиторії, яка менш схильна стежити за діяльністю Альянсу. Наприклад, у рамках кампанії Захисти майбутнє НАТО співпрацює з молодими творцями контенту з усіх держав–членів Альянсу, даючи їм змогу побувати за лаштунками штаб-квартири НАТО, познайомитися з експертами і дізнатися, чим опікується Альянс, щоб молодь могла по-своєму розповісти НАТО.

На додаток до діяльності у сфері громадських комунікацій, НАТО також докладає зусиль з метою запобігання дієвості інформаційних загроз завдяки створенню і забезпеченню функціонування експертних мереж з відповідними зацікавленими сторонами у рамках Групи швидкого реагування НАТО (ГШРН). Ця група здійснює раннє попередження стосовно інформаційних загроз, що виникають, підвищуючи обізнаність НАТО і держав–членів Альянсу з ситуацією і забезпечуючи здатність швидкого реагування. Це також дає змогу усім зацікавленим сторонам обмінюватися передовими методами з метою підвищення цілісності інформації. ГШРН доповнює інші механізми колективного реагування, як-то Система швидкого оповіщення ЄС і Механізм швидкого реагування Групи семи, де НАТО є спостерігачем.

Стримування і пом’якшення наслідків інформаційних загроз

Інформаційні загрози часто послуговуються наративами, що мають цілеспрямовано сенсаційний і провокаційний характер. Водночас маніпулятивні прийоми, як-то фальшиві акаунти або скоординована недостовірна поведінка, сприяють значно більшому поширенню контенту, ніж цього можна було б досягти у разі його природного обігу. Отже, у багатьох випадках найкращий спосіб боротьби з інформаційними загрозами – це визнати їх такими і не реагувати на них. Але подекуди, особливо коли інформаційний інцидент вже набув великого поширення, варто безпосередньо відповісти на нього, спростувавши його або викривши інформаційну кампанію чи захід. У таких випадках НАТО може встановлювати правду за допомогою публічних повідомлень на офіційній вебсторінці та у соціальних мережах, а також публікуючи узгоджені заяви для ЗМІ і громадськості. Наприклад, НАТО неодноразово відверто викривала довгий перелік кремлівської брехні щодо загарбницької війни Росії проти України, а також продовжує спростовувати поширювані Росією міфи, спрямовані проти НАТО.

Швидке відновлення шляхом засвоєння досвіду інформаційних загроз

Оцінка тактик, методів і процедур, що застосовуються, а також вразливостей, які використовують на свою користь зловмисні суб’єкти, дає змогу НАТО і державам–членам Альянсу виробити більш дієве реагування з метою запобігання, стримування або пом’якшення наслідків майбутніх інформаційних інцидентів. Така оцінка сприяє досягненню головної мети Альянсу, а саме: посилення стійкості НАТО і суспільств держав–членів. Розуміння моделей поведінки зловмисників сприяє подальшому вдосконаленню ситуаційної обізнаності НАТО і держав–членів Альянсу. До того ж аналіз інформаційних інцидентів і кампаній сприяє довгостроковим інвестиціям в такі інструменти, як підвищення обізнаності і стратегічні комунікації, а також тонке налаштування наявних варіантів реагування для запобігання, стримування і пом’якшення наслідків інформаційних загроз.

 

У центрі уваги – інформаційні загрози: Як ти можеш зупинити поширення дезінформації?

Може виникати відчуття, що інформаційні загрози є повсюдними – так, ніби усе, що ми бачимо в Інтернеті, є неправдою, і усі є співучасниками поширення брехні. Але існують прості речі, які усі ми можемо зробити, щоб не бути частиною проблеми. Перегляньте наведені нижче п’ять найкращих рекомендацій для виявлення дезінформації і запобігання її поширенню.