Комюніке Вільнюського саміту

1. Ми, глави держав і урядів країн–членів Північноатлантичного альянсу, об’єднані спільними цінностями особистої свободи, прав людини, демократії і верховенства права, зібралися у Вільнюсі, коли на європейському континенті триває війна, щоб підтвердити незмінний трансатлантичний зв’язок, єдність, згуртованість і солідарність Альянсу у критичний момент для нашої безпеки і міжнародного миру і стабільності. НАТО – це оборонний союз. Він є унікальним, вагомим і незамінним трансатлантичним форумом для ведення консультацій, здійснення координації і запровадження заходів з усіх питань, пов’язаних з індивідуальною і колективною безпекою Альянсу. Ми знову підтверджуємо залізне зобов’язання усіх держав–членів Альянсу повсякчас захищати один одного і кожен дюйм території Альянсу, обороняти один мільярд наших громадян і відстоювати наші свободу і демократію згідно зі Статтею 5 Вашингтонського договору. Ми і надалі забезпечуватимемо колективну оборону Альянсу перед обличчям будь-яких загроз, звідки б вони не походили, ґрунтуючись на усебічному підході «на 360 градусів» з метою виконання трьох основоположних завдань НАТО, а саме: стримування і оборони, запобігання і врегулювання криз, а також безпеки на основі співробітництва. Ми дотримуємося міжнародного права, цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і віддані підтримці заснованого на правилах міжнародного порядку. Цей саміт є важливою віхою у зміцненні нашого Альянсу.

2. Ми тепло вітаємо Президента Зеленського на інавгураційному засіданні Ради Україна – НАТО. Ми з нетерпінням очікуємо на зустрічі з главами держав і урядів Австралії, Японії, Нової Зеландії і Республіки Корея, а також з Головою Європейської ради і Президентом Європейської комісії на цьому саміті для проведення цінного обміну думками. Ми також вітаємо зустрічі з міністрами закордонних справ Грузії і Республіки Молдова, а також із заступником міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини у час, коли тривають тісні консультації щодо виконання індивідуальних заходів підтримки з боку НАТО.

3. Ми вітаємо Фінляндію як найновішого члена нашого Альянсу. Це історичний крок як для Фінляндії, так і для НАТО. Протягом багатьох років ми тісно співпрацювали як партнери; тепер – ми разом як союзники. Завдяки членству в НАТО Фінляндія стала безпечнішою, а НАТО – сильнішою.

4. Ми знову підтверджуємо відданість Альянсу політиці відкритих дверей НАТО і Статті 10 Вашингтонського договору. Кожна країна має право обирати свої механізми безпеки. Ми з нетерпінням очікуємо на приєднання Швеції до лав Альянсу як повноправного члена і, отже, вітаємо досягнення угоди між Генеральним секретарем НАТО, Президентом Туреччини і Прем’єр-міністром Швеції.

5. Мир у євроатлантичному регіоні зруйновано. Російська Федерація порушила норми і принципи, які сприяли стабільному і передбачуваному порядку європейської безпеки. Російська Федерація є найбільш значною і прямою загрозою безпеці Альянсу та миру і стабільності на євроатлантичному просторі, а тероризм в усіх його формах і проявах є найбільш прямою асиметричною загрозою безпеці наших громадян і міжнародному миру й добробуту. Загрози, з якими ми стикаємося, є глобальними і взаємопов’язаними.

6. Стратегічне суперництво, повсюдна нестабільність і періодичні потрясіння формують ширше середовище безпеки, в якому діє Альянс. Конфлікти, крихкість і нестабільність в Африці і на Близькому Сході безпосередньо впливають на нашу безпеку і безпеку наших партнерів. Задекларовані амбіції і політика примусу Китайської Народної Республіки (КНР) кидають виклик нашим інтересам, безпеці і цінностям. Ми і надалі готові до конструктивної взаємодії з КНР, зокрема, заради досягнення взаємної прозорості з метою захисту безпекових інтересів Альянсу. Ми і надалі стикаємося з кібернетичними, космічними, гібридними та іншими асиметричними загрозами, а також зловмисним використанням новітніх і проривних технологій.

7. Росія несе цілковиту відповідальність за незаконну, невиправдану і неспровоковану загарбницьку війну проти України, яка істотно підірвала євроатлантичну і світову безпеку, і за яку Росію має понести повну відповідальність. Ми і надалі у найрішучіший спосіб засуджуємо кричущі порушення Росією міжнародного права, Статуту Організації Об’єднаних Націй та зобов’язань і принципів ОБСЄ. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо незаконну і нелегітимну анексію Росією українських територій, включаючи Крим. Російські військові злочини й інші звірства такі, як напади на мирних жителів і руйнування цивільної інфраструктури, позбавляючи мільйони українців базових послуг населенню, не можуть залишитися безкарними. Усіх винних у цих злочинах має бути притягнуто до відповідальності за порушення і зловживання правами людини і міжнародним гуманітарним правом, зокрема стосовно цивільного населення України, включаючи примусову депортацію дітей і сексуальне насильство у контексті конфлікту. Руйнування греблі Каховської гідроелектростанції є прикладом безжальних наслідків війни, розпочатої Росією. Ця війна істотно вплинула на довкілля, ядерну, енергетичну і продовольчу безпеку, світову економіку і добробут мільярдів людей в усьому світі. Держави–члени Альянсу намагаються забезпечити експорт українського зерна і активно сприяють міжнародним зусиллям із подолання світової продовольчої кризи.

8. Росія має негайно припинити цю незаконну загарбницьку війну, покласти край застосуванню військової сили проти України і цілковито та беззастережно вивести свої війська і техніку з території України у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. Ми закликаємо усі країни жодним чином не підтримувати російську агресію і засуджуємо усіх, хто активно сприяє війні Росії проти України. Підтримка Білорусі відіграє важливу роль, оскільки Росія і досі має доступ до білоруської території й інфраструктури, завдяки чому російські війська можуть атакувати Україну, підтримуючи агресію. Білорусь насамперед, але також Іран мають припинити бути співучасниками Росії і знову почати дотримуватися міжнародного права.

9. Ми вітаємо рішучу підтримку Генеральною Асамблеєю ООН зусиль, спрямованих на досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні. Ми вітаємо і підтримуємо намагання Президента Зеленського сформулювати принципи такого миру в його «Формулі миру». Ми прагнемо досягти справедливого і тривалого миру, який ґрунтувався б на принципах Статуту ООН, зокрема суверенітеті, територіальній цілісності і незалежності. Ми підкреслюємо, що це буде недосяжно без цілковитого і беззастережного виведення російських військ з території України. Хоча ми закликали Росію взяти участь у конструктивних і гідних довіри переговорах з Україною, Росія не продемонструвала справжньої відкритості до досягнення справедливого і тривалого миру.

10. Ми підтверджуємо нашу непохитну солідарність з урядом і народом України, які героїчно захищають свою націю, свою землю і наші спільні цінності. Ми цілковито підтримуємо невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту ООН. Наша відданість подальшому посиленню політичної і практичної підтримки України, яка продовжує захищати свої незалежність, суверенітет і територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, залишається непохитною, і наша підтримка триватиме стільки, скільки знадобиться. Ми вітаємо зусилля усіх держав–членів Альянсу і партнерів, які надають підтримку Україні.

11. Ми цілковито підтримуємо право України обирати свої механізми безпеки. Майбутнє України – в НАТО. Ми підтверджуємо зобов’язання, взяте на себе на саміті 2008 року в Бухаресті, щодо того, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції вже немає потреби у виконанні Плану дій щодо членства (ПДЧ). Україна стає дедалі більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом і досягла істотного поступу на шляху реформ. Відповідно до Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО від 1997 року і Доповнень до неї від 2009 року, держави–члени Альянсу і надалі підтримуватимуть і аналізуватимуть поступ України з питань оперативної сумісності, а також інших необхідних демократичних реформ і реформування сектору безпеки. Міністри закордонних справ держав–членів НАТО регулярно оцінюватимуть успіхи України за допомогою адаптованої Річної національної програми (РНП). Альянс підтримуватиме Україну щодо здійснення цих реформ на шляху до майбутнього членства в Альянсі. Ми будемо в змозі запросити Україну вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.

12. Безпека України має вагоме значення для держав–членів Альянсу і Альянсу загалом. Сьогодні ми погодили істотний пакет розширеної політичної і практичної підтримки з метою подальшого просування інтеграції України в НАТО. Ми ухвалили рішення про заснування Ради Україна – НАТО, нового спільного органу, у рамках якого члени Альянсу і Україна засідатимуть на засадах рівноправності з метою просування політичного діалогу, взаємодії, співпраці і євроатлантичних прагнень України до членства в НАТО. Вона забезпечуватиме спільні консультації, ухвалення рішень і заходи, а також слугуватиме механізмом кризових консультацій між Україною і НАТО.

13. Надання Україні терміново необхідної нелетальної допомоги з боку НАТО у рамках Комплексного пакету допомоги (КПД) залишається пріоритетом. З часу Мадридського саміту, держави–члени Альянсу і партнери виділили на КПД понад 500 мільйонів євро. Сьогодні ми ухвалили рішення продовжити його розвиток і перетворити КПД на багаторічну програму для України з метою забезпечення її спроможності гарантувати стримування і оборону у коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі. Завдяки наданій допомозі Україна зможе відбудувати свої безпекові і оборонні структури і досягти цілковитої оперативної сумісності з НАТО. Держави–члени Альянсу і надалі стало і передбачувано фінансуватимуть КПД. Ми щиро вітаємо і заохочуємо внески партнерів.

14. Росія активізувала нарощування різних видів збройних сил і збільшила військову присутність у регіонах Балтійського, Чорного і Середземного морів, а також зберігає істотний військовий потенціал в Арктиці. Більш напориста позиція Росії, сучасний військовий потенціал і провокаційна діяльність, зокрема поблизу кордонів НАТО, а також її широкомасштабні неоголошені і раптові військові навчання, і надалі загрожують безпеці євроатлантичного регіону. На Крайній Півночі здатність Росії перешкоджати підкріпленню сил Альянсу і обмежувати свободу судноплавства у Північній Атлантиці становить стратегічний виклик для Альянсу. НАТО і держави–члени Альянсу продовжуватимуть запроваджувати необхідні, вивірені і узгоджені заходи, зокрема шляхом виконання відповідних планів.

15. Поглиблення військової інтеграції між Росією і Білоруссю, зокрема розміщення передових російських сил і засобів на території Білорусі, позначається на регіональній стабільності і обороні Альянсу. НАТО і надалі пильнуватиме і уважно стежитиме за розвитком подій, включаючи можливість розміщення в Білорусі так званих приватних військових компаній. Ми закликаємо Білорусь припинити зловмисну діяльність проти її сусідів, поважати права людини і основоположні свободи, а також дотримуватися міжнародного права.

16. Росія модернізує свої ядерні сили, включаючи великі запаси зброї, яка за дальністю може покривати театр воєнних дій, і нарощує новітні руйнівні системи доставки, здатні нести як звичайну, так і ядерну зброю. Ризик використання Росією таких систем подвійного призначення для завдання ударів проти цивільного населення і критичної цивільної інфраструктури в Україні є неприпустимим. Ми засуджуємо оголошений Росією намір розмістити ядерну зброю і системи її доставки на території Білорусі, що вкотре засвідчує, як систематичні дії Росії підривають стратегічну стабільність і загалом безпеку в євроатлантичному регіоні. Ми засуджуємо її безвідповідальну ядерну риторику і погрози ядерною зброєю як сигнал примусу. Ми нагадуємо про Спільну заяву лідерів п’яти ядерних держав від 3 січня 2022 року щодо запобігання ядерній війні і уникнення гонки озброєнь. Ми закликаємо Росію підтвердити – словом і справою – відданість принципам, закріпленим у цій Заяві.

17. Дії Росії свідчать про її позицію стратегічного залякування і підкреслюють постійну необхідність для НАТО уважно відстежувати розвиток подій і, за доцільністю, коригувати свою позицію. Держави–члени Альянсу продовжуватимуть тісно співпрацювати з метою протистояння загрозам і викликам з боку Росії, і знову підтверджують, що застосування Росією хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї у будь-якій формі матиме серйозні наслідки.

18. Росія активізувала гібридні заходи проти держав–членів Альянсу і партнерів і застосовує для цього маріонеток. Йдеться про втручання у демократичні процеси, застосуванням політичного й економічного тиску для примусу, широкомасштабні кампанії з дезінформації, зловмисну діяльність у кіберпросторі, а також незаконну і підривну діяльність російських спецслужб. Ми вдосконалюємо наявні у нас інструменти з метою протидії російським гібридним діям і забезпечимо готовність Альянсу як такого і держав–членів Альянсу стримувати і захищатися від гібридних нападів.

19. Ми прагнемо стабільності і передбачуваності на євроатлантичному просторі, а також у відносинах між НАТО і Росією. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози Росії. У світлі її ворожої політики і дій ми не можемо вважати Росію партнером Альянсу. Щоб у наших відносинах відбулися зміни, Росія має покласти край агресивній поведінці і цілковито дотримуватися міжнародного права. Ми, як і раніше, готові тримати відкритими канали зв’язку з Москвою з метою управління і мінімізації ризиків, запобігання ескалації і підвищення прозорості. Водночас ми і надалі проводитимемо консультації і аналізуватимемо, як політика і дії Росії позначаються на нашій безпеці, і реагуватимемо на загрози з боку Росії і її ворожі дії згуртовано і відповідально.

20. Ми категорично відкидаємо і у найрішучіший спосіб засуджуємо тероризм. Боротьба з тероризмом в усіх його формах і проявах має вагоме значення для колективної оборони нашого Альянсу. Роль НАТО у боротьбі з тероризмом сприяє виконанню усіх трьох основоположних завдань Альянсу і є невіддільною складовою усебічного підходу Альянсу «на 360 градусів» у галузі стримування і оборони. Держави–члени Альянсу і надалі протистоятимуть цій загрозі з рішучістю, завзяттям і солідарністю. У рамках ширших зусиль, спрямованих на підвищення ефективності колективного реагування на загрозу тероризму ми й надалі розвиватимемо спроможності держав–членів Альянсу і взаємодіятимемо з Глобальною коаліцією проти ІДІЛ і країнами-партнерами з метою підтримки їхніх зусиль і надання їм допомоги у розбудові спроможності протистояння тероризму. НАТО також продовжуватиме взаємодіяти, за доцільності, з іншими міжнародними гравцями задля забезпечення додаткових переваг і взаємодоповнюваності.

21. Терористичні організації загрожують безпеці нашого населення, збройних сил і території. Їхні мережі розширюються, можливості вдосконалюються, і вони інвестують у новітні технології, збільшуючи територію охоплення і смертоносність їхніх дій. Ми і надалі стримуватимемо, захищатимемося від і реагуватимемо на загрози і виклики, що походять від терористичних угруповань, спираючись на поєднання запобіжних, захисних і заборонних заходів. Сьогодні ми доручили Раді у постійному складі оновити Політичні настанови і План дій НАТО у галузі боротьби з тероризмом, а також переосмислити – шляхом консультацій з нашими регіональними партнерами – галузі, в яких НАТО може надати партнерам відповідну цивільно-військову допомогу. Наш підхід до тероризму і його витоків відповідає міжнародному праву, цілям і принципам Статуту ООН і обстоює усі відповідні резолюції Ради Безпеки ООН у галузі боротьби з тероризмом.

22. Південні сусіди НАТО, насамперед Близький Схід, Північна Африка і регіон Сахелю, стикаються із взаємопов’язаними безпековими, демографічними, економічними і політичними проблемами. Ситуацію погіршують наслідки зміни клімату, нестабільність інституцій, надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я і відсутність продовольчої безпеки, що створює сприятливий ґрунт для виникнення недержавних збройних формувань, включаючи терористичного спрямування. Це також уможливлює дестабілізацію і втручання з метою примусу з боку стратегічних суперників. Росія розпалює напруженість і нестабільність у цих регіонах. Внаслідок повсюдної нестабільності поширюються насильство проти цивільного населення, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту, а також напади на культурні цінності і завдання шкоди довкіллю. Це штовхає до вимушеного переміщення осіб, живлячи торгівлю людьми і нелегальну міграцію. Такі тенденції спричиняють серйозні транснаціональні і гуманітарні проблеми і непропорційно зачіпають жінок, дітей і меншини. Враховуючи глибинні наслідки цих загроз і викликів в євроатлантичному регіоні і по сусідству, сьогодні ми доручили Північноатлантичній раді у постійному складі розпочати глибоке всебічне міркування щодо поточних і нових загроз і викликів, а також можливостей взаємодії з нашими партнерами, міжнародними організаціями й іншими відповідними гравцями в регіоні, яке має бути завершено до наступного саміту Альянсу у 2024 році.

23. Задекларовані амбіції і політика примусу Китайської Народної Республіки (КНР) кидають виклик нашим інтересам, безпеці і цінностям. КНР спирається на широке коло політичних, економічних і військових інструментів для збільшення глобального впливу і могутності, залишаючись непрозорою щодо своєї стратегії, намірів і нарощування військової потужності. Держави–члени Альянсу є об’єктом зловмисних гібридних і кібероперацій КНР, її конфронтаційної риторики і дезінформації, які шкодять безпеці Альянсу. КНР прагне контролювати ключові технологічні і промислові галузі, критичну інфраструктуру, стратегічні матеріали і ланцюги постачання. Вона використовує економічні важелі для створення стратегічних залежностей і посилення свого впливу. КНР прагне підірвати заснований на правилах міжнародний порядок, зокрема у космічній, кібернетичній і морській сферах.

24. Ми готові продовжувати конструктивну взаємодію з КНР, включаючи для досягнення взаємної прозорості, з метою захисту інтересів безпеки Альянсу. Ми як члени Альянсу відповідально діємо разом з метою подолання системних викликів євроатлантичній безпеці, що походять від КНР, і для забезпечення незмінної здатності НАТО гарантувати оборону і безпеку держав–членів Альянсу. Ми вдосконалюємо спільну обізнаність, підвищуємо стійкість і готовність і захищаємося від тактики примусу КНР і її зусиль, спрямованих на розкол Альянсу. Ми відстоюватимемо наші спільні цінності і заснований на правилах міжнародний порядок, включаючи свободу судноплавства.

25. Поглиблення стратегічного партнерства між КНР і Росією, а також їхні взаємні спроби підірвати заснований на правилах міжнародний порядок, суперечать нашим цінностям та інтересам. Ми закликаємо КНР як постійного члена Ради Безпеки ООН відігравати конструктивну роль, засудити загарбницьку війну Росії проти України, утриматися від будь-якої підтримки Росії у веденні нею війни, припинити поширювати хибний наратив Росії, що звинувачує Україну і НАТО у розв’язанні Росією загарбницької війни проти України, а також дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН. Ми особливо закликаємо КНР діяти відповідально і утриматися від надання будь-якої летальної допомоги Росії.

26. На Уельському саміті 2014 року глави держав і урядів країн–членів Альянсу ухвалили Зобов’язання у галузі інвестицій в оборону. Відтоді члени Альянсу досягли істотного поступу: усі вони збільшили видатки на оборону, продовжили вдосконалення своїх збройних сил і потенціалу і брали участь в операціях, місіях і заходах Альянсу. Втім, як йдеться у Стратегічній концепції, наші країни нині стикаються з більш серйозними загрозами і викликами безпеці, ніж будь-коли з часів холодної війни.

27. Відповідно до наших зобов’язань за Статтею 3 Вашингтонського договору, ми зобов’язуємося щорічно стало інвестувати в оборону щонайменше 2% нашого валового внутрішнього продукту (ВВП). Ми робимо це, усвідомлюючи, що для сталого виконання наших зобов’язань як членів НАТО терміново потрібно збільшити інвестиції, зокрема для реалізації давніх вимог щодо придбання основних зразків обладнання і техніки і досягнення Цілей НАТО у галузі розвитку потенціалу, для забезпечення ресурсами нових оборонних планів і моделі сил НАТО, а також для участі в операціях, місіях і заходах Альянсу. Ми підтверджуємо, що у багатьох випадках для усунення поточних недоліків і виконання вимог, які випливають із більш сповненого суперництва порядку у сфері безпеки, в усіх галузях операцій, знадобляться витрати, що можуть перевищувати 2% ВВП.

28. Ми зобов’язуємося інвестувати щонайменше 20% оборонних видатків Альянсу у набуття основних зразків обладнання і техніки, включаючи відповідні дослідження і розробки. Ми визнаємо, що це має здійснюватися у поєднанні з гарантування щорічних видатків на оборону на рівні щонайменше 2% ВВП. Ми повинні зберегти технологічну першість Альянсу і продовжувати модернізацію і реформування наших збройних сил і потенціалу, включаючи шляхом запровадження інноваційних технологій.

29. Ми зобов’язуємося забезпечити необхідні особовий склад, спроможності і ресурси з усього спектра операцій, місій і заходів НАТО. Йдеться про виконання критеріїв у галузі стримування і оборони, забезпечення особового складу для виконання оборонних планів НАТО і участі в операціях НАТО з врегулювання криз. Держави–члени Альянсу гарантуватимуть боєготовність збройних сил Альянсу, їх оснащення необхідним обладнанням і технікою, належну підготовку, забезпеченість запасними частинами, логістичну підтримку, інфраструктуру і складування. Ми зобов’язуємося вдосконалити оперативну сумісність національних збройних сил Альянсу, включаючи шляхом прозорого дотримання і подальшого розвитку стандартів і доктрин НАТО.

30. Для розбудови належних спроможностей Альянсу потрібна потужна й ефективна оборонна промисловість, яка мала б стійкі ланцюги постачання. Потужна оборонна промисловість скрізь в Альянсі, включаючи потужнішу оборонну промисловість в Європі і розвиток оборонно-промислового співробітництва в Європі та з країнами по інший бік Атлантики, залишається першорядною для розбудови необхідного потенціалу. До того ж, відповідно до наших обов’язків, зобов’язань і процесів, ми за доцільністю скорочуватимемо і усуватимемо перепони для торгівлі та інвестицій в оборонну промисловість між державами–членами Альянсу.

31. НАТО є основою нашої колективної оборони. Забезпечення колективної оборони Альянсу від усіх загроз з усіх напрямків є ключовим завданням і найбільшою відповідальністю НАТО. НАТО і надалі виконуватиме три основоположних завдання: стримування і оборона; запобігання і врегулювання криз; а також безпека на основі співробітництва. У забезпеченні колективної оборони і безпеки усіх членів Альянсу ці завдання є взаємодоповнюючими.

32. В основу Альянсу покладено принцип стримування і оборони, який закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору і який підкріплюється міцним трансатлантичним зв’язком. Ми здійснюємо модернізацію НАТО для нової ери колективної оборони. Ми єдині в нашій відданості і рішучості перемогти будь-якого агресора і захистити кожен дюйм території Альянсу.

33. Керуючись нашими суверенними рішеннями і реагуючи на загрози, що постають перед нами, ми пильнуємо і об’єднуємося у дусі солідарності, забезпечуючи значну постійну присутність наших збройних сил скрізь в Альянсі, як на суші, так і у повітрі й на морі згідно з нашим підходом у галузі безпеки «на 360 градусів». Позиція НАТО у галузі стримування і оборони ґрунтується на належному поєднанні ядерної і звичайної зброї і потенціалу протиракетної оборони, що доповнюється космічними і кібернетичними спроможностями. Цей потенціал є оборонним, пропорційним і цілком відповідає нашим міжнародним зобов’язанням. Використання нами військових і невійськових інструментів буде пропорційним, узгодженим і усебічним з метою реагування на усі загрози нашій безпеці так, коли і в якій галузі ми вважатимемо за доцільне.

34. З огляду на радикальні зміни у середовищі безпеки ми зміцнюємо колективну оборону НАТО від будь-яких загроз з усіх напрямків. Ми не можемо не рахуватися з можливістю нападу, що порушив би суверенітет і територіальну цілісність держав–членів Альянсу. Починаючи з 2014 року, зокрема на Мадридському саміті 2022 року, ми ухвалили рішення щодо зміцнення нашої позиції і визначили чітку траєкторію прискорення військової адаптації. Сьогодні ми узгодили істотні заходи, спрямовані на подальше вдосконалення стримування і оборони НАТО в усіх галузях операцій, включаючи посилення передової оборони і спроможності Альянсу забезпечувати оперативне підкріплення будь-якого члена Альянсу, що може опинитися під загрозою. Ми цілковито реалізуємо ці заходи і позбавимо будь-якого потенційного противника усіх можливих засобів для здійснення агресії. Для цього:

• Ми запровадили регіональні оборонні плани нового покоління, ґрунтуючись на поточних стратегічних планах і планах для конкретних галузей операцій. Ця сукупність планів забезпечить істотне покращення здатності і готовності Альянсу стримувати і оборонятися від будь-яких загроз, зокрема у разі необхідності діяти у стислі терміни або без попередження, і гарантує своєчасне підкріплення усіх членів Альянсу згідно з підходом НАТО «на 360 градусів». Більше, ніж будь-коли з часів холодної війни, планування колективної оборони Альянсу цілковито узгоджуватиметься з плануванням наших збройних сил, управлінням оборонною позицією і потенціалом, командуванням і управлінням. Ми зобов’язалися виділити ресурси у повному обсязі і регулярно виконувати ці плани, щоб бути готовими до дій високої інтенсивності у галузі колективної оборони в різних галузях операцій.
• Ми погодились, що наші оборонні плани є головним рушієм організації наших збройних сил і конкретних військових вимог, які ставить перед ними НАТО, даючи нам змогу реагувати швидше і в більших масштабах. Завдяки новій моделі сил НАТО, узгодженій на Мадридському саміті, члени Альянсу забезпечують більший контингент спеціалізованих боєздатних сил, включаючи підрозділи високої готовності, що покращує військове реагування Альянсу і використовує на нашу користь регіональний досвід і географічну близькість. Ми також створюємо нові багатонаціональні Сили реагування Альянсу у складі підрозділів різних видів збройних сил, які забезпечать більше варіантів швидкого реагування на загрози і кризи в усіх напрямках. Ми зобов’язуємося надати необхідний особовий склад і засоби в повному обсязі.
• Ми домовилися вдосконалити систему командування та управління НАТО, щоб гарантувати її маневреність, стійкість і укомплектованість особовим складом на достатньому рівні відповідно до планів Альянсу. Завдяки цьому буде покращено спроможність НАТО проводити навчання, управляти силами і засобами НАТО в мирний час і під час переходу до ситуації кризи і конфлікту, а також здійснювати командування та управління усім спектром місій, включаючи широкомасштабні завдання із забезпечення колективної оборони в різних галузях операцій, які проводяться Штабом Верховного головнокомандувача (ВГК) ОЗС НАТО у Європі і підпорядкованими йому командуваннями, включаючи три рівноцінних Командування ОЗС НАТО.
• Ми підтвердили рішення, ухвалені Альянсом на Мадридському саміті, щодо розміщення на східному фланзі НАТО додаткових потужних, боєздатних сил, чисельність яких збільшуватиметься з поточних бойових груп до рівня бригади, де і коли у цьому виникатиме потреба, забезпечених надійними оперативними підкріпленнями, складуванням обладнання і техніки і досконалішими системами командування і управління. Нині на місцях діють вісім багатонаціональних бойових груп. Ми і надалі докладатимемо зусиль з метою виконання цих рішень, зокрема демонструючи здатність Альянсу нарощувати військову присутність за допомогою активних практичних навчань на східному фланзі Альянсу. Ми вітаємо поточні зусилля членів Альянсу, спрямовані на збільшення присутності на східному фланзі НАТО, що ще більше сприяє забезпеченню надійного стримування і оборони. Ці сили загалом демонструють нашу рішучість і готовність захищати кожен дюйм території Альянсу.
• Ми домовилися і надалі підвищувати готовність, боєздатність і оперативну сумісність об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО, зокрема шляхом регулярного проведення тренувань і розміщення сучасних систем і засобів ППО скрізь у зоні відповідальності ВГК ОЗС НАТО у Європі на ротаційній основі, насамперед надаючи пріоритету східному флангу, завдяки чому буде посилено систему стримування Альянсу.
• Ми вирішили продовжувати нашу роботу щодо розвитку завдань у різних галузях операцій, яку уможливила Цифрова трансформація НАТО, що розвиває військові і технологічні переваги Альянсу, зміцнюючи його здатність проводити рішучі операції на суші, у повітрі, на морі, у кіберпросторі і космосі.

35. Ми вітаємо швидкий прогрес у напрямку повної інтеграції Фінляндії до системи стримування і оборони НАТО і вирішили завершити цей процес якнайшвидше.

36. Ми потребуємо надійної і стійкої оборонної промисловості, здатної стабільно задовольняти потреби істотно посиленої колективної оборони. Ми ухвалили План дій у галузі виробництва оборонної продукції і пов’язані з ним практичні заходи. Завдяки цьому Плану буде забезпечено довгострокове залучення НАТО скрізь в Альянсі на основі принципів прозорості, справедливого поводження і безперешкодної участі. За допомогою цього Плану і на підтримку пріоритетів окремих країн–членів Альянсу ми прагнемо, щоб Альянс став організатором, нормотворцем, установником стандартів, розробником вимог і накопичувачем даних, а також каталізатором досягнення результатів, з метою сприяння сталому розвитку оборонно-промислового потенціалу.  Це підкріплюватиметься новим і невідкладним наголосом на забезпеченні оперативної сумісності і вдосконаленні стандартизації військової техніки з метою забезпечення безперешкодної взаємодії збройних сил Альянсу, причому пріоритет спершу надаватиметься наземним боєприпасам. План забезпечить краще усвідомлення значення оборонної промисловості скрізь в Альянсі, включаючи малі та середні підприємства, допоможе узагальнити попит з метою забезпечення Цілей Альянсу у галузі розбудови потенціалу, заохотити багатонаціональне співробітництво й гнучкіші закупівлі, а також підвищити прозорість у відносинах з промисловістю.

37. Наявність потужного військового потенціалу Альянсу є вирішальною для стримування і оборони НАТО. Ми і надалі збільшуємо інвестиції у розбудову передового і оперативно сумісного потенціалу в усіх галузях операцій, насамперед приділяючи увагу забезпеченню боєздатних, переважно з важкою технікою, сучасно оснащених збройних сил і потенціалу. Такі сили віддзеркалюватимуть вимоги оборонних планів й інших завдань НАТО. Ми гарантуємо, що розбудову цього потенціалу буде підкріплено ресурсами з метою забезпечення готовності на належному високому рівні. Ми і надалі вдосконалюватимемо спроможність до розгортань, оперативну сумісність, стандартизацію, здатність реагувати, інтеграцію сил і постачання підрозділів Альянсу для проведення і забезпечення операцій високої інтенсивності, зокрема операцій з реагування на кризи у складних контекстах. Процес оборонного планування НАТО відіграє ключову роль у розподілі ризиків і відповідальності, і ми знову підтверджуємо, що кожна з держав Альянсу візьме на себе відповідальність за забезпечення частки потенціалу, якого НАТО потребує для виконання своїх трьох основоположних завдань. Наші плани розбудови потенціалу забезпечуватимуть збереження технологічної першості Альянсу, визнаючи при цьому виклики і можливості, пов’язані із новітніми і проривними технологіями, своєчасно інтегруючи їх до потенціалу Альянсу. Ми також вирішили істотно збільшити запаси окремих боєприпасів, що є вирішальними на полі бою.

38. Ми і надалі вдосконалюватимемо і регулярно відпрацьовуватимемо на навчаннях спроможність Альянсу забезпечувати оперативне підкріплення будь-якого члена Альянсу, що може опинитися під загрозою. Навчання Альянсу є дієвим способом наочно продемонструвати рішучість і спроможності НАТО. Ми здійснюємо адаптацію і оптимізацію процесів ухвалення рішень в Альянсі і вдосконалюємо систему оповіщення і реагування НАТО.

39. Ми забезпечимо, індивідуально і колективно, увесь спектр особового складу, спроможностей, планів, ресурсів, засобів та інфраструктури, необхідних для стримування і оборони, включаючи у разі бойових дій високої інтенсивності в різних галузях операцій проти супротивників, що мають співмірний з нашим потенціал і володіють ядерною зброєю. Відповідно, ми активізуємо тренування і навчання, які ґрунтуються на сценарії звичайної війни і, для тих членів Альянсу, кого це стосується, із моделюванням ядерного виміру кризи або конфлікту, що сприятиме кращій узгодженості різних складових системи стримування і оборони НАТО таких, як звичайні озброєння і ядерна зброя, в усіх галузях операцій і з усього спектра конфліктів.

40. Ми активізували зусилля, як на національному рівні, так і на рівні Альянсу з метою забезпечення функціонування зони відповідальності ВГК ОЗС НАТО в Європі, включаючи логістику, а також для того, аби вдосконалити спроможність Альянсу забезпечувати підкріплення і постачання збройних сил Альянсу під час пересувань на територію Альянсу, з території Альянсу і по території Альянсу, скрізь по НАТО, зокрема шляхом забезпечення превентивного складування боєприпасів і спорядження. У рамках зусиль із запровадження зони відповідальності ВГК ОЗС НАТО в Європі в Альянсі триває діяльність щодо механізмів організації розподілу паливних матеріалів, оскільки їх своєчасне постачання збройним силам НАТО в Європі за потребою істотно підкріплює готовність Альянсу і його спроможність реагувати. Ми визнаємо, що зміни у середовищі безпеки кидають ще більший виклик колективній системі логістичного забезпечення Альянсу, і ми вживатимемо політичних і військових заходів для подолання цього виклику, усвідомлюючи, що надійна система стримування і оборони залежать від належного логістичного забезпечення. Дієва мобільність збройних сил має вагоме значення у цьому сенсі, і тут необхідно досягти подальшого поступу. Слід продовжувати зусилля, спрямовані на досягнення злагодженості і синергії зусиль НАТО і ЄС у сфері військової мобільності.

41. Об’єднана система ППО і ПРО НАТО і надалі є першорядною для забезпечення надійного стримування і оборони, так само, як і для неподільної безпеки і свободи дій Альянсу, включаючи спроможність НАТО забезпечувати підкріплення сил і стратегічне реагування. Об’єднана система ППО і ПРО НАТО – це вагома постійна місія мирного часу та у періоди криз і конфліктів. Вона здійснює усі заходи для забезпечення стримування будь-яких повітряних і ракетних загроз або зведення нанівець чи зниження їх ефективності. Місія системи ППО і ПРО НАТО запроваджується на основі підходу «на 360 градусів» і розроблена для забезпечення протидії усім повітряним і ракетним загрозам з усіх стратегічних напрямків, що походять від державних і недержавних суб’єктів.

42. Розгортання Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО, зокрема на східному фланзі внаслідок російської агресії проти України, а також її навчання і тренування засвідчують солідарність і рішучість союзників. Згідно зі Стратегічною концепцією, узгодженою в Мадриді у 2022 році, де визначено нові базові критерії стримування і оборони, і оборонними планами нового покоління, НАТО і надалі вдосконалюватиме Об’єднану систему ППО і ПРО шляхом підвищення її готовності, здатності до реагування, дієвості і оперативної сумісності, а також доступу до повітряного простору. НАТО і держави–члени Альянсу продовжуватимуть удосконалювати потенціал системи ППО і ПРО, зокрема таких її функцій, як спостереження, перехоплення, а також командування і управління. Ми і надалі враховуватимемо дедалі різноманітніші і складніші повітряні і ракетні загрози, починаючи від простих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і закінчуючи складними гіперзвуковими ракетами.

43. Основним завданням ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання примусу і стримування агресії. Ядерна зброя є унікальною. Допоки існує ядерна зброя, НАТО залишатиметься ядерним альянсом. НАТО має на меті гарантувати безпечніший світ для усіх; ми прагнемо створити таке середовище безпеки, де у світі не було б потреби у ядерній зброї. Обставини, за яких НАТО може бути змушена застосувати ядерну зброю, є вкрай віддаленими. Застосування ядерної зброї проти НАТО у будь-якому вигляді докорінно змінило б характер конфлікту. Альянс володіє потенціалом і готовий зробити так, щоб наслідки для будь-якого супротивника були неприйнятними і набагато перевищували переваги, яких він міг би сподіватися досягти.

44. Стратегічні ядерні сили Альянсу, насамперед Сполучених Штатів Америки, є найвищою гарантією безпеки Альянсу. Незалежні стратегічні ядерні сили Великої Британії і Франції відіграють самостійну роль стримування і роблять вагомий внесок у загальну безпеку Альянсу. Окремі центри ухвалення рішень цих держав–членів Альянсу сприяють стримуванню, ускладнюючи розрахунки потенційних супротивників. Позиція НАТО у галузі ядерного стримування також спирається на ядерну зброю Сполучених Штатів Америки передового базування у Європі. Національні внески держав–членів Альянсу, яких це стосується, щодо забезпечення літаків, здатних нести як звичайну, так і ядерну зброю, а також виділення звичайних збройних сил і військових спроможностей для забезпечення місії ядерного стримування НАТО, залишаються вагомою складовою цих зусиль.

45. НАТО вживатиме усіх необхідних заходів для забезпечення надійності, ефективності, безпеки і захищеності місії ядерного стримування Альянсу. Йдеться про подальшу модернізацію ядерного потенціалу НАТО і оновлення планів з метою підвищення гнучкості і адаптивності ядерних сил Альянсу, здійснюючи при цьому постійний суворий політичний контроль. Альянс знову підтверджує необхідність якомога активнішої участі усіх задіяних держав–членів в домовленостях НАТО щодо розподілу ядерного тягаря для демонстрації єдності і рішучості Альянсу.

46. Альянс прагне забезпечити кращі інтеграцію і злагодженість спроможностей і заходів в усіх галузях операцій і з усього спектра конфліктів, водночас підтверджуючи унікальну й відокремлену роль ядерного стримування. НАТО і надалі забезпечуватиме надійне стримування, вдосконалюватиме стратегічні комунікації, підвищуватиме ефективність навчань і мінімізуватиме стратегічні ризики. Альянс готовий і здатний стримувати агресію і управляти ризиками ескалації у разі кризи, що має ядерний вимір.

47. Протиракетна оборона може доповнити роль, яку виконує ядерна зброя у системі стримування, але не замінити її. Завдання і політичні принципи системи НАТО захисту від балістичних ракет (ПРО НАТО) не змінилися з часу Лісабонського саміту 2010 року. Система ПРО НАТО має суто оборонний характер і спрямована на протидію загрозам, які становлять запуски балістичних ракет з-поза меж євроатлантичного регіону. Держави–члени Альянсу готові забезпечити розвиток системи ПРО НАТО у повному обсязі, надалі гарантувати колективну оборону Альянсу і забезпечити цілковите покриття і захист усього населення, території і збройних сил НАТО в Європі від загрози розповсюдження балістичних ракет, яка дедалі збільшується.

48. Система ПРО НАТО ґрунтується на добровільних національних внесках, включаючи сили і засоби США, розміщені у Румунії, Туреччині, Іспанії і Польщі у рамках Європейського плану поетапного адаптивного підходу, а також компонент командування і управління ПРО НАТО – єдина структура, що підлягає спільному фінансуванню Альянсу. Систему буде підсилено за рахунок додаткових добровільних національних внесків. Ми зобов’язуємося завершити запровадження додаткових необхідних компонентів командування і управління ПРО НАТО як важливого наступного етапу на шляху до цілковитої оперативної спроможності.

49. Стратегічна стабільність, яку гарантують дієві стримування і оборона, контроль над озброєннями і роззброєння, а також змістовний політичний діалог на основі взаємності, як і раніше, є першорядними для нашої безпеки. Контроль над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження зброї масового знищення істотно сприяють досягненню цілей Альянсу. Зусилля держав–членів Альянсу у галузі контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження покликані сприяти мінімізації ризиків і зміцненню безпеки, забезпеченню прозорості, верифікації і дотримання норм. Ми вживатимемо усіх заходів для забезпечення мінімізації стратегічних ризиків, включаючи зміцнення довіри і передбачуваності шляхом діалогу, сприяння взаєморозумінню і створення ефективних інструментів управління і запобігання криз. Ці зусилля враховуватимуть панівне середовище безпеки і безпеку усіх членів Альянсу й доповнюватимуть позицію Альянсу у галузі стримування і оборони. Ми залучатимемо НАТО як платформу для ґрунтовного обговорення і тісних консультацій щодо заходів у галузі контролю над озброєннями.

50. Контроль над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдженню забезпечили і повинні продовжувати забезпечувати вагомий внесок у досягнення цілей безпеки Альянсу і гарантування стратегічної стабільності й колективної безпеки Альянсу. НАТО має тривалий досвід сумлінного виконання своєї частки зобов’язань у сфері роззброєння і нерозповсюдження. Після закінчення холодної війни кількість розміщеної в Європі ядерної зброї і роль ядерної зброї у стратегії НАТО різко скоротилися. Держави–члени Альянсу сповнені рішучості усі разом дотримуватись і обстоювати поточні угоди і зобов’язання у галузі роззброєння, контролю над озброєннями і нерозповсюдження. Ми й надалі посилюватимемо контроль над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження як ключову складову євроатлантичної безпеки, беручи до уваги панівне середовище безпеки і безпеку усіх держав–членів Альянсу.

51. Порушення і вибіркове виконання Росією зобов’язань у галузі контролю над озброєннями спричинили погіршення ширшого ландшафту безпеки. Ми засуджуємо прогнозоване призупинення Росією участі у Новому договорі СНО і невиконання нею обов’язкових юридичних зобов’язань згідно з Договором. Ми закликаємо Росію повернутися до повного виконання Договору, діяти відповідально і брати конструктивну участь у скороченні стратегічних і ядерних ризиків. Ми також засуджуємо її рішення вийти з історичного Договору про звичайні збройні сили в Європі, що ще більше засвідчує постійне нехтування Росією контролю над озброєннями і є останнім з низки кроків, які підривають євроатлантичну безпеку. Держави–члени Альянсу закликають Росію виконати зобов’язання і використати час, що залишився до виходу з Договору, для зміни свого рішення. Держави–члени Альянсу продовжуватимуть проводити консультації стосовно наслідків виходу Росії з ДЗЗСЄ і того, як це позначиться на безпеці Альянсу.

52. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) і надалі є головним оплотом, що запобігає розповсюдженню ядерної зброї. Це – наріжний камінь глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї і архітектури роззброєння, і він становить єдиний надійний шлях до ядерного роззброєння й основу для міжнародного співробітництва щодо спільного використання ядерної енергії, науки і технологій у мирних цілях. Держави–члени Альянсу і надалі рішуче віддані цілковитому виконанню ДНЯЗ за трьома основними складовими, включаючи Статтю VI. Блокування Росією консенсусу щодо підсумкового документа 10-ї Оглядової конференції ДНЯЗ було безвідповідальним. Ми закликаємо усі сторони ДНЯЗ докласти зусиль для імплементації ДНЯЗ і його посилення у поточному оглядовому циклі. Ми наголошуємо на нагальній необхідності набуття чинності Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Ми закликаємо невідкладно почати і якнайшвидше завершити переговори на Конференції з роззброєння щодо договору про заборону виробництва розщеплюваного матеріалу для використання у виробництві ядерної зброї або інших вибухових пристроїв відповідно до доповіді Конференції з роззброєння CD/1299 і мандату, що міститься в ній. Ми закликаємо усі держави, які ще не зробили цього, оголосити і забезпечувати добровільні мораторії на виробництво розщеплюваного матеріалу для використання в ядерній зброї або інших ядерних вибухових пристроях.

53. Держави–члени НАТО підтримують кінцеву мету створення світу без ядерної зброї у цілковитій відповідності з усіма положеннями ДНЯЗ, яка досягалася б ефективно і з можливістю верифікації, що сприяло б міжнародній стабільності і ґрунтувалося б на принципі неспричинення шкоди безпеці інших. Домовленості НАТО про розподіл ядерного тягаря завжди цілком відповідали ДНЯЗ.

54. Ми знову підтверджуємо, що Договір про заборону ядерної зброї (ДЗЯЗ) суперечить політиці ядерного стримування Альянсу, є непослідовним і несумісним з нею, йде врозріз з чинною архітектурою нерозповсюдження і роззброєння, може зашкодити ДНЯЗ і не враховує сучасне середовище безпеки. ДЗЯЗ не змінює юридичних зобов’язань наших країн щодо ядерної зброї. Ми не погоджуємося з будь-якими аргументами щодо того, що ДЗЯЗ віддзеркалює або якимось чином сприяє розвитку звичаєвого міжнародного права.  Ми закликаємо наших партнерів і усі інші країни реалістично оцінити вплив Договору про заборону ядерної зброї на міжнародні мир і безпеку, включаючи наслідки для ДНЯЗ, і разом з нами вжити заходів для зміцнення колективної безпеки за допомогою конкретних і таких, що підлягають перевірці, заходів, які можуть зменшити стратегічні ризики і забезпечити тривалий поступ у ядерному роззброєнні.

55. КНР швидко розширює і диверсифікує свій ядерний арсенал, додаючи нові боєголовки і збільшуючи кількість складних систем доставки з метою створення ядерної тріади, водночас ухиляючись від значущих зусиль із розбудови прозорості і сумлінності для досягнення контролю над ядерними озброєннями або зменшення ризиків. Ми виступаємо проти будь-яких спроб виробляти або підтримувати виробництво плутонію військового призначення під виглядом цивільних програм, що підриває цілі ДНЯЗ. Ми закликаємо КНР взяти участь в обговореннях щодо зменшення стратегічних ризиків і сприяти стабільності шляхом підвищення прозорості її ядерної політики, планів і потенціалу.

56. Ми підтверджуємо, що виступаємо рішуче проти набуття Іраном ядерної зброї будь-коли в майбутньому. Ми, як і раніше, глибоко стурбовані нарощуванням Іраном ядерної програми. Ми закликаємо Іран невідкладно виконати юридичні зобов’язання за угодою про гарантії, як вимагається Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, і політичні зобов’язання щодо ядерного нерозповсюдження. Виконання Іраном цих обов’язків і зобов’язань є вирішальним для надання надійних гарантій мирного характеру іранської ядерної програми з боку МАГАТЕ. Ми також закликаємо Іран припинити будь-які заходи, пов’язані з балістичними ракетами, які суперечать Резолюції РБ ООН № 2231.

57. Ми у найрішучішим спосіб засуджуємо програми Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР) з виробництва зброї масового знищення і балістичних ракет всупереч численним резолюціям Ради Безпеки ООН. Ми знову заявляємо, що КНДР повинна відмовитися від виробництва ядерної зброї і поточних ядерних програм, а також будь-яких інших видів зброї масового знищення і програм виробництва балістичних ракет – цілковито, із забезпеченням верифікації і незворотно. Ми закликаємо КНДР знову почати цілковито дотримуватися ДНЯЗ і гарантій МАГАТЕ. Ми також закликаємо КНДР пристати на неодноразові пропозиції діалогу з боку усіх зацікавлених сторін, включаючи Японію, США і Республіку Корея.

58. Можливість застосування хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних (ХБРЯ) матеріалів або зброї проти НАТО недружніми державними і недержавними суб’єктами і надалі становить серйозну загрозу безпеці Альянсу, що повсякчас розвивається. Ми впроваджуємо нову політику НАТО у галузі захисту від РХБЯ, узгоджену на Мадридському саміті, й інвестуємо у військовий потенціал, необхідний для ефективного функціонування, ведення бойових дій і перемоги в умовах будь-якого середовища, а також з метою забезпечення національної і колективної стійкості Альянсу перед обличчям пов’язаних з РХБЯ ризиків і загроз.

59. НАТО захищає свободу і безпеку усіх своїх членів, застосовуючи для цього політичні і військові засоби. Зміни у середовищі безпеки дедалі більше вимагають від НАТО структурованого і адаптованого підходу, який передбачає цілеспрямоване, злагоджене і стале поєднання військових і невійськових інструментів з усього спектра завдань мирного часу, у періоди криз і конфліктів. НАТО покладається на різні невійськові інструменти з метою забезпечення виконання трьох своїх основоположних завдань. До того ж НАТО і надалі слугуватиме платформою для забезпечення послідовного застосування цих інструментів державами–членами Альянсу, які самі управлятимуть і керуватимуть цим процесом, а також спільно з іншими міжнародними гравцями. Ми і надалі розвиватимемо дієву, чітку і переконливу стратегічну комунікацію.

60. З огляду на те, що війна в Європі докорінно змінила характер євроатлантичного середовища безпеки, значимість розвідки стала ще очевиднішою і важливішою у процесах ухвалення рішень і стратегічного планування в Альянсі. Цінність розвідувальної діяльності НАТО полягає передусім у тому, що розвідувальні служби і служби безпеки держав–членів Альянсу тісно співпрацюють, здійснюючи обмін розвідувальними даними і гарантуючи всебічне усвідомлення Альянсом стратегічної картини світу. Отже, розвідувальний потенціал держав–членів НАТО слугуватиме поліпшенню розуміння Альянсом загроз, ризиків і викликів, а також оптимізації істотних і розмаїтих аналітичних спроможностей НАТО. Ми посилюватимемо розвідувальну співпрацю як у рамках Альянсу, так і з партнерами за доцільністю. НАТО і держави–члени Альянсу вдосконалять заходи безпеки і контррозвідки з метою ефективного протистояння розвідувальній діяльності супротивників.

61. Національна і колективна стійкість становить важливе підґрунтя надійного стримування і оборони, ефективного виконання основоположних завдань Альянсу і має першорядне значення для запровадження зусиль Альянсу із гарантування захисту наших суспільств, населення і спільних цінностей. Забезпеченням національної стійкості опікуються уряди, а колективне зобов’язання у галузі стійкості закріплено у Статті 3 Вашингтонського договору. Сьогодні ми узгодили Цілі стійкості Альянсу – 2023. Ми спираємось на зобов’язання у галузі стійкості від 2021 року. Цілі стійкості сприятимуть підвищенню готовності НАТО і держав–членів Альянсу до стратегічних потрясінь і зривів. Завдяки їм буде зміцнено національну і колективну спроможність Альянсу гарантувати безперервність державного управління і надання основних послуг населенню, а також забезпечення цивільної підтримки військових операцій у мирний час та у разі криз і конфліктів. Держави–члени Альянсу спиратимуться на ці цілі у розробці національних завдань і планів імплементації згідно з характеристиками національного профілю ризику. Ми також докладатимемо зусиль для визначення і зменшення стратегічних вразливостей і залежностей, зокрема стосовно критично важливої інфраструктури, ланцюгів постачання і систем охорони здоров’я. Держави–члени Альянсу також мають відігравати роль у зміцненні стійкості суспільства. Посилюючи наші зусилля у галузі розбудови стійкості, ми і надалі співпрацюватимемо з партнерами Альянсу, які теж діють у цьому напрямку, насамперед з Європейським союзом, щоб євроатлантичний простір і ширший регіон по сусідству з НАТО стали безпечнішими. Заходи, зобов’язання і юридичні обов’язки окремих держав–членів Альянсу у складі інших міжнародних органів також сприяють зміцненню стійкості Альянсу.

62. Впровадження цифрових технологій дедалі більше позначається на здатності Альянсу виконувати його основоположні завдання. Визнаючи нагальність цифрової трансформації Альянсу, ми ухвалили Стратегію імплементації цифрової трансформації з метою зміцнення спроможності Альянсу діяти і забезпечувати оперативну сумісність в усіх галузях операцій, покращувати ситуаційну обізнаність, проводити політичні консультації і ухвалювати рішення на основі аналізу даних.

63. Новітні і проривні технології пов’язані як з перевагами, так і ризиками. Вони змінюють характер конфліктів, набувають вагомішого стратегічного значення і стають ключовими аренами глобального суперництва. Значення новітніх і проривних технологій для ведення операцій, так само, як і доступ до комерційних технологій і їх впровадження під час проведення сучасних операцій, стали очевидними у контексті загарбницької війни Росії проти України. Стратегічні суперники і потенційні супротивники НАТО інвестують значні кошти у технології, що можуть бути потенційно високоефективними, передусім у зловмисній гібридній діяльності, і можуть мати вирішальне значення у конфлікті. Ми активізуємо зусилля Альянсу, спрямовані на збереження його технологічної першості у володінні новітніми і проривними технологіями задля підтримання оперативної сумісності і військової першості, зокрема за допомогою технологій подвійного призначення. Ми докладаємо спільних зусиль з метою освоєння і впровадження новітніх технологій, співпраці з приватним сектором, захисту інноваційних екосистем Альянсу, формування стандартів і дотримання принципів відповідального використання, які віддзеркалюють наші демократичні цінності і права людини. Ми забезпечимо відповідність наших дій міжнародному праву і намагатимемося здобути довіру громадськості. Нині розпочато перші конкурси для стартапів з країн НАТО у рамках Прискорювача оборонних інновацій НАТО для Північної Атлантики. З метою подальшого розвитку трансатлантичної інноваційної екосистеми Альянсу, Інноваційний фонд НАТО, що є першим у світі фондом мультисуверенного венчурного капіталу, найближчими місяцями почне інвестувати у високотехнологічні компанії. Окрім нещодавно узгоджених стратегій у галузі штучного інтелекту і автономних систем, НАТО розроблятиме подальші стратегії у сфері ключових новітніх і проривних технологій, включаючи квантові технології та біотехнології для удосконалення фізіології людини з метою вивчення як можливостей, так і пов’язаних з ними ризиків.

64. Ми продовжуємо стикатися із зростанням гібридних загроз і викликів з боку державних і недержавних суб’єктів, які здійснюють гібридну діяльність, зокрема шляхом втручання і зловмисного використання технологій, для завдання шкоди нашим політичним інститутам, критичній інфраструктурі, суспільствам, демократичним системам, економіці і безпеці наших громадян. Ми одностайно і рішуче захищатимемо наші відкриті і демократичні суспільства від цієї зловмисної діяльності. Ми знову підтверджуємо, що гібридні операції проти членів Альянсу можуть прирівнюватися до збройного нападу, внаслідок чого Північноатлантична рада може застосувати Статтю 5 Вашингтонського договору. Ми і надалі готуватимемося до, знеохочуватимемо, забезпечуватимемо захист і протидіятимемо гібридним загрозам, включаючи можливість розгортання у разі потреби груп забезпечення реагування на гібридні загрози. Ми і надалі розроблятимемо комплексні варіанти запобігання і реагування на гібридні загрози, і ми готові застосовувати їх для зміцнення стійкості і знеохочення зловмисників від участі у гібридних операціях. Окремі держави–члени Альянсу можуть, за доцільністю, розглянути можливість встановлення відповідальних за гібридні заходи і відреагувати на них скоординовано, визнаючи, що встановлення відповідальних є прерогативою суверенних національних урядів. Ми і надалі протидіятимемо дезінформації і неправдивій інформації, зокрема за допомогою позитивних і ефективних стратегічних комунікацій. Ми також і надалі підтримуватимемо наших партнерів у зміцненні ними стійкості перед обличчям гібридних викликів.

65. Загроза критично важливим об’єктам підводної інфраструктури є реальною і зростає. Ми зобов’язуємося виявляти і скорочувати стратегічні вразливості і залежності у контексті критично важливої інфраструктури Альянсу, а також готуватися до, знеохочувати і захищатися від спроб застосування енергії як інструменту примусу та інших гібридних тактик державними і недержавними суб’єктами. На будь-який цілеспрямований напад на об’єкти критично важливої інфраструктури держав–членів Альянсу, включаючи критично важливу підводну інфраструктуру, буде дано колективну і рішучу відповідь. Захист критично важливої підводної інфраструктури на території держав–членів Альянсу і надалі є обов’язком національних урядів, але також колективним зобов’язанням НАТО. Альянс готовий надавати підтримку державам–членам у разі і з моменту надходження від них відповідного запиту. Ми узгодили створення Морського центру НАТО з безпеки критично важливої підводної інфраструктури під егідою Командування ВМС НАТО (MARCOM). Ми також вирішили створити мережу у складі НАТО, держав–членів Альянсу, приватного сектору та інших відповідних гравців для покращення обміну інформацією і передовим досвідом.

66. Суперництво у кіберпросторі є постійним, оскільки зловмисники дедалі частіше намагаються дестабілізувати Альянс за допомогою шкідливої кібердіяльності і кампаній. Загарбницька війна Росії проти України висвітлила, наскільки кіберпростір став характеристикою сучасного конфлікту. Кіберзагрози, з якими ми стикаємося, є суттєвими, постійними і такими, що збільшується, зокрема загрози нашим демократичним системам і нашій критичній інфраструктурі, також у випадках, коли ті є складовою гібридних кампаній. Ми сповнені рішучості використовувати увесь спектр спроможностей з метою стримування, захисту від і протидії повному переліку кіберзагроз, включаючи можливість запровадження колективних дій у відповідь на ці загрози. Окремі зловмисні кібернапади або їх сукупність можуть прирівнюватися до збройного нападу, внаслідок чого Північноатлантична рада може застосувати Статтю 5 Вашингтонського договору за відповідним рішенням у кожному конкретному випадку. Ми і надалі віддані нашим зобов’язанням дотримуватися міжнародного права, включаючи Статут ООН, міжнародне гуманітарне право і міжнародне право у галузі прав людини в означених випадках. Ми і надалі сприятимемо вільному, відкритому, мирному і безпечному кіберпростору і докладатимемо зусиль для зміцнення стабільності і мінімізації ризику конфліктів, забезпечуючи дотримання міжнародного права і добровільні норми відповідальної поведінки держав у кіберпросторі. Сьогодні ми затверджуємо нову концепцію піднесення ролі кіберзахисту у загальній позиції НАТО в галузі стримування і оборони. Завдяки їй буде краще інтегровано три рівні кіберзахисту НАТО – політичний, військовий і технічний – забезпечуючи постійне цивільно-військове співробітництво, як у мирний час, так і у разі криз і конфліктів, а також взаємодію з приватним сектором за доцільністю. Це допоможе поліпшити ситуаційну обізнаність Альянсу. Посилення кіберстійкості Альянсу має вирішальне значення для зміцнення безпеки нашого Альянсу і його здатності пом’якшувати значну шкоду, якої можуть потенційно завдавати кіберзагрози. Сьогодні ми знову підтверджуємо і поглиблюємо Зобов’язання Альянсу у галузі кіберзахисту, зобов’язуємося досягти нових амбітних цілей на національному рівні щодо подальшого вдосконалення національного кіберзахисту держав–членів Альянсу як першочергового завдання, включаючи захист об’єктів критично важливої інфраструктури. Ми запроваджуємо новий Віртуальний потенціал НАТО із забезпечення реагування на кіберінциденти (VCISC), який підкріплюватиме національні заходи, спрямовані на пом’якшення наслідків у разі широкомасштабних зловмисних кібернападів. Завдяки цьому держави–члени Альянсу набудуть додаткового інструменту надання допомоги. Ми і надалі намагатимемось розвивати взаємовигідні і дієві партнерські відносини за доцільністю, зокрема з країнами-партнерами, міжнародними організаціями, промисловістю і науковими колами, що сприятиме просуванню наших зусиль, спрямованих на зміцнення міжнародної стабільності у кіберпросторі. На додаток до поточної роботи, у листопаді цього року в Берліні буде організовано першу усебічну Конференцію НАТО з питань кіберзахисту, у якій візьмуть участь відповідальні за ухвалення рішень на політичному, військовому і технічному рівнях.

67. Космос має вкрай важливе значення для безпеки і процвітання наших країн. Космос також стає дедалі більш оспорюваною сферою, яка характеризується безвідповідальною поведінкою, зловмисною діяльністю і набуттям потенційними супротивниками і стратегічними суперниками НАТО засобів боротьби за набуття переваг у космосі. Для забезпечення ефективного стримування і оборони Альянсу необхідно, щоб використання космосу залишалося безпечним, а доступ до нього – безперешкодним. У рамках діяльності Альянсу в космосі як галузі операцій, ми прискорюємо включення космосу в планування, навчання і проведення спільних дій і операцій в усіх галузях у мирний час, під час криз і конфліктів з метою забезпечення координації наслідків подій у космосі, в усіх сферах. Ми зобов’язалися посилити обмін космічними даними, продуктами і послугами усередині НАТО з метою забезпечення потреб і оборонних планів Альянсу. Ми вітаємо поточні зусилля у запровадженні багатонаціональної програми НАТО постійного спостереження з космосу (APSS), завдяки якій буде покращено можливості НАТО у галузі розвідки, спостереження і рекогностування. Ми вітаємо створення Центру передового досвіду НАТО з питань космосу у Франції. Держави–члени Альянсу віддані дотриманню міжнародного права, і ми й надалі підтримуватимемо міжнародні зусилля щодо зменшення космічних загроз шляхом просування норм, правил і принципів відповідальної поведінки в космосі. Ми підтверджуємо, що ворожі операції, спрямовані на космос, в космосі і з космосу можуть прирівнюватися до збройного нападу, внаслідок чого Північноатлантична рада може застосувати Статтю 5 Вашингтонського договору.

68. Енергетична безпека є вкрай важливою для нашої спільної безпеки. Навмисно загострена Росією енергетична криза висвітлила важливість стабільного і надійного енергопостачання і диверсифікації маршрутів, постачальників і джерел. Ми і надалі розвиватимемо спроможність НАТО надавати підтримку національним органам влади щодо захисту критично важливої енергетичної інфраструктури. Ми готові гарантувати безпечне, надійне і стале енергопостачання збройних сил Альянсу. Здійснюючи адаптацію Альянсу до поточної енергетичної трансформації, ми забезпечуватимемо військові спроможності, ефективність і оперативну сумісність наших збройних сил. Держави–члени Альянсу прагнуть досягти і надалі здійснюватимуть диверсифікацію енергопостачання, виходячи із власних потреб і обставин.

69. Зміна клімату є визначальним викликом, що справляє глибинний вплив на безпеку нинішнього і майбутніх поколінь у державах–членах Альянсу. Вона залишається множником загроз. НАТО прагне стати провідною міжнародною організацією у виробленні розуміння і адаптації до наслідків зміни клімату для безпеки. Ми і надалі вивчатимемо наслідки зміни клімату для оборони і безпеки, зокрема за допомогою розвитку інноваційних інструментів стратегічного аналізу. Ми включимо міркування щодо зміни клімату до усіх основоположних завдань НАТО, адаптуватимемо нашу інфраструктуру, військові спроможності і технології, забезпечуючи стійкість у майбутніх умовах ведення операцій. Для пом’якшенню наслідків зміни клімату ми зобов’язуємося істотно скоротити викиди парникових газів внаслідок діяльності політичних і військових структур і об’єктів НАТО; ми також сприятимемо боротьбі з наслідками зміни клімату шляхом підвищення енергоефективності, переходу на чисті джерела енергії і використання інноваційних екологічно чистих технологій наступного покоління, при цьому не поступаючись військовою ефективністю і надійністю системи стримування і оборони Альянсу. Ми і надалі розвиватимемо зв’язки з країнами-партнерами, науковою спільнотою, а також іншими міжнародними і регіональними організаціями, які активно працюють з тематики впливу зміни клімату на безпеку. Ми вітаємо створення у Монреалі Центру передового досвіду НАТО з питань впливу зміни клімату на безпеку.

70. Ми зобов’язуємося включити питання людської безпеки і тематику жінок, миру і безпеки до усіх основоположних завдань Альянсу. Ми і надалі докладатимемо зусиль з метою цілковитої реалізації цієї мети, спираючись на надійну політику і чіткі оперативні настанови задля підвищення оперативної ефективності збройних сил Альянсу і забезпечення синергії між цивільними і військовими структурами. У здійсненні цих зусиль ми співпрацюємо з партнерами, міжнародними організаціями і громадськістю. Ми підтверджуємо відданість Альянсу амбітному порядку денному у сфері людської безпеки. Завдяки Підходу Альянсу у галузі людської безпеки і Керівним принципам ми маємо змогу виробити усебічне бачення людського середовища, що сприяє забезпеченню тривалого миру і безпеки. Сьогодні ми ухвалюємо Політику НАТО щодо дітей у контексті збройних конфліктів і оновлену Політику протидії торгівлі людьми. Наша поточна робота з питань людської безпеки також передбачає захист культурних цінностей.

71. Ми визнаємо нагальність повної, рівноправної і значущої участі жінок з усіх аспектів миру і стабільності, відзначаючи, що конфлікти непропорційно зачіпають жінок і дівчат, зокрема з огляду на сексуальне насильство у контексті конфліктів. Ми будемо і надалі послідовно виконувати нашу Політику у галузі жінок, миру і безпеки, і в цьому сенсі просуватимемо гендерну рівність, інтегруватимемо гендерні аспекти, а також сприятимемо дотриманню принципів порядку денного жінок, миру і безпеки, визначеного Радою Безпеки ООН, з усіх аспектів діяльності Альянсу, включаючи операції, місії і заходи НАТО, а також у реагуванні на новітні виклики, що постають перед нами. Ми аналізуватимемо і оновлюватимемо Політику НАТО у галузі жінок, миру і безпеки.

72. Партнерські відносини НАТО є і залишатимуться важливою складовою діяльності Альянсу. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні виконання трьох основоположних завдань НАТО і підходу Альянсу у галузі безпеки «на 360 градусів». Ми вдячні нашим партнерам за їхні істотні внески у забезпечення ситуаційної обізнаності, операцій, місій і заходів НАТО, включаючи проєкти Цільових фондів. У поточному середовищі безпеки партнерські відносини набувають ще більшого значення. Вони є вирішальними для захисту глобального надбання людства і посилення стійкості Альянсу. Ми зміцнюватимемо зв’язки з партнерами, які поділяють цінності Альянсу і його зацікавленість у забезпеченні дотримання заснованого на правилах міжнародного порядку. Ми і надалі зміцнюватимемо політичний діалог і практичне співробітництво з партнерами на основі взаємної поваги, взаємної користі і зацікавленості як членів Альянсу, так і партнерів. Це сприяє стабільності за межами кордонів Альянсу і посилює внутрішню безпеку Альянсу. Ми розширюватимемо контакти з країнами у ширшому регіоні по сусідству і в усьому світі і залишатимемось відкритими до взаємодії з будь-якою країною або організацією, якщо це сприятиме зміцненню нашої взаємної безпеки. Ми залишаємося відданими принципам, які покладено в основу відносин Альянсу з партнерами, і вжили заходів, щоб зробити партнерські відносини Альянсу більш стратегічними, злагодженими й ефективнішими. Ми обговорюватимемо спільні підходи до глобальних викликів у галузі безпеки, які зачіпають інтереси НАТО, обмінюватимемось думками, поглиблюючи політичну взаємодію, і визначатимемо конкретні сфери співпраці з метою розв’язання спільних проблем безпеки. Відповідно до Плану дій НАТО у галузі комплексного підходу ми докладатимемо зусиль для забезпечення кращої координації наявних у нас інструментів і напрямків роботи НАТО, розвитку злагоджених підходів з країнами-партнерами і організаціями такими, як ООН, ЄС і ОБСЄ, а також продовжуватимемо діалог з неурядовими організаціями.

73. Європейський союз залишається унікальним і важливим партнером НАТО. Наше стратегічне партнерство є вагомим для гарантування безпеки і процвітання наших країн і євроатлантичного регіону. Воно ґрунтується на спільних цінностях, нашій рішучості долати спільні виклики і беззастережному прагненні просувати і захищати мир, свободу і добробут. НАТО визнає цінність розбудови потужнішої і більш дієздатної європейської оборони, спроможної робити позитивний внесок у трансатлантичну і глобальну безпеку, що доповнює НАТО і є оперативно сумісною з нею. Розбудова злагодженого, взаємодоповнюючого і оперативно сумісного оборонного потенціалу, уникаючи зайвого дублювання, є ключовою у наших спільних зусиллях, спрямованих на зміцнення безпеки в євроатлантичному регіоні. Ці зусилля, включаючи останні здобутки, допоможуть зміцнити НАТО, посилити нашу спільну безпеку, сприятимуть розподілу трансатлантичного тягаря, допоможуть забезпечити необхідний потенціал і сприятимуть загальному збільшенню оборонних видатків. Члени Альянсу, які не входять до ЄС, і надалі роблять істотні внески у зусилля ЄС з метою посилення його спроможності протистояти спільним викликам безпеці. Забезпечення цілковитої участі членів Альянсу, що не входять до ЄС, в його оборонних зусиллях має вагоме значення для стратегічного партнерства між НАТО і ЄС. Ми очікуємо на взаємні кроки, які засвідчили б реальний поступ у цій сфері, на підтримку стратегічного партнерства. Ми підтверджуємо усі рішення, принципи і зобов’язання щодо співробітництва між НАТО і ЄС у повному обсязі. Ми і надалі зміцнюватимемо це партнерство у дусі повної взаємної відкритості, прозорості, взаємодоповнюваності і поваги до мандатів кожної з організацій, їхньої автономії в ухваленні рішень та інституційної цілісності, а також відповідно до взаємних домовленостей.

74. У контексті загарбницької війни Росії проти України співпраця між НАТО і ЄС набула ще більшого значення. Ми однозначно довели єдність мети і спільну рішучість виконувати взаємодоповнюючу, узгоджену і взаємопідсилюючу роль кожної з організацій. НАТО і ЄС продовжуватимуть підтримувати Україну. У зв’язку з цим ми вітаємо створення спеціального Координаційного штабу НАТО – ЄС з питань України. Ми також досягли відчутних результатів у сфері стратегічних комунікацій, включаючи боротьбу з дезінформацією, протидію гібридним і кіберзагрозам, навчання, співпрацю у проведенні операцій, обороноздатність, оборонну промисловість і дослідження, боротьбу з тероризмом і розбудову оборонного і безпекового потенціалу. Ми продовжуємо розширювати нашу співпрацю з питань стійкості, захисту критичної інфраструктури, новітніх і проривних технологій, космосу, наслідків зміни клімату для безпеки і геостратегічного суперництва. Ми і надалі протистоятимемо системним викликам євроатлантичній безпеці з боку КНР. Політичний діалог між НАТО і ЄС залишається вагомою складовою співробітництва НАТО – ЄС.

75. Регіон Західних Балкан має стратегічне значення для НАТО, про що свідчить наша довга історія взаємної співпраці і операцій. Ми і надалі рішуче віддані безпеці і стабільності на Західних Балканах шляхом просування реформ, які сприяють досягненню відповідних прагнень країн регіону приєднатися до НАТО і ЄС. Ми і надалі посилюватимемо політичний діалог і практичну співпрацю з метою забезпечення реформ, підтримання миру і безпеки в регіоні та протидії зловмисним діям, зокрема дезінформації, гібридним і кіберзагрозам з боку як державних, так і недержавних суб’єктів. Регіон потребує постійної уваги і відданості з боку Альянсу і міжнародної спільноти з метою подолання цих викликів. Демократичні цінності, верховенство права, внутрішні реформи і добросусідські відносини мають першорядне значення для співпраці і євроатлантичної інтеграції держав регіону, і ми сподіваємось на подальший поступ у цьому напрямку.

76. НАТО рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність Боснії і Герцеговини як стабільної і безпечної держави відповідно до Загальної рамкової угоди про мир у Боснії і Герцеговині та інших відповідних міжнародних угод. Ми заохочуємо внутрішнє примирення і закликаємо політичних лідерів утримуватися від сепаратистської риторики і дій, що розколюють суспільство. Ми і надалі віддані євроатлантичним прагненням країни. Ми продовжуємо сприяти зусиллям у галузі реформування, зокрема завдяки нещодавно узгодженому пакету заходів із розбудови оборонного потенціалу, роботі штабу НАТО в Сараєво й далекосяжним ініціативам безпеки на основі співробітництва і партнерства, включаючи під егідою національної Програми у галузі реформ за підтримки НАТО. Ми закликаємо Боснію і Герцеговину скористатися підтримкою НАТО і активізувати зусилля для досягнення прогресу у запровадженні реформ в основних сферах, включаючи вкрай необхідні політичну, виборчу, правову, економічну й оборонну реформи без упередження щодо остаточного рішення про вступ Боснії і Герцеговини до НАТО.

77. Поглиблення відносин між НАТО і Сербією було б корисним як Альянсу, так і Сербії і регіону загалом. Ми очікуємо, що Сербія конструктивно взаємодіятиме з НАТО і своїми сусідами, зокрема запроваджуючи інформування громадськості щодо взаємної вигоди, яку забезпечує співпраця між НАТО і Сербією. Ми підтримуємо діалог за посередництва ЄС й інші ініціативи, спрямовані на нормалізацію відносин між Белградом і Приштиною, і закликаємо сторони скористатися нагодою і сумлінно взаємодіяти для досягнення довгострокового політичного рішення. Ми закликаємо обидві сторони до негайної деескалації, повернення до діалогу і конструктивної участі у виконанні угоди про шлях до нормалізації відносин між Белградом і Приштиною, досягнутої нещодавно в Брюсселі та Охриді.

78. Ми і надалі віддані продовженню присутності НАТО у Косові, зокрема у рамках Сил для Косова (КФОР) під проводом НАТО. Сили КФОР і надалі гарантуватимуть безпеку, спокій і свободу пересування у Косові відповідно до Резолюції РБ ООН № 1244. Нещодавні події, що призвели до ескалації, є неприпустимими, і ми засуджуємо насильство на півночі Косова, а також неспровоковані напади, що спричинили серйозні поранення військовослужбовців Альянсу. З огляду на періодичну напруженість ми збільшили присутність сил КФОР. Будь-які зміни у чисельності особового складу наших сил у Косові і надалі залежатимуть від умов, а не часових показників.

79. Чорноморський регіон має стратегічне значення для Альянсу. Загарбницька війна Росії проти України стала черговим підтвердженням цього. Ми наголошуємо на нашій незмінній підтримці ініціатив держав–членів Альянсу в регіоні з метою гарантування безпеки, спокою, стабільності і свободи судноплавства у Чорноморському регіоні, зокрема, у разі потреби, за допомогою Конвенції Монтре від 1936 року. Ми і надалі відстежуватимемо і аналізуватимемо перебіг подій в регіоні і вдосконалюватимемо обізнаність Альянсу з ситуацією, приділяючи особливу увагу загрозам нашій безпеці і потенційним можливостям для поглиблення співпраці з нашими партнерами в регіоні за доцільністю.

80. Ми підтверджуємо підтримку Альянсом територіальної цілісності і суверенітету Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів. Ми твердо наполягаємо на праві Грузії самостійно вирішувати своє майбутнє і визначати зовнішньополітичний курс держави без втручання ззовні. Ми закликаємо Росію вивести з території Грузії усі війська, розміщені там без її згоди. Ми також закликаємо Росію скасувати визнання грузинських регіонів Абхазії і Південної Осетії; припинити мілітаризацію цих регіонів і постійні спроби їх насильницького відокремлення від решти території Грузії шляхом зведення прикордонних перешкод; а також покласти край порушенням і зловживанням правами людини, включаючи свавільні затримання і переслідування грузинських громадян. Ми високо цінуємо істотні внески Грузії в операції під проводом НАТО, які свідчать про відданість і здатність країни робити внесок у євроатлантичну безпеку. Ми залишаємося відданими цілковитому використанню механізмів Комісії НАТО – Грузія і Річної національної програми (РНП) для поглиблення політичного діалогу і розвитку практичного співробітництва з Грузією. Ми підтверджуємо рішення, ухвалене на Бухарестському саміті 2008 року, про те, що Грузія стане членом Альянсу, причому План дій щодо членства (ПДЧ) становитиме невіддільну складову цього процесу; ми підтверджуємо усі складові цього рішення і подальші рішення. Ми вітаємо досягнутий поступ щодо імплементації розширеного Істотного пакету НАТО – Грузія, включаючи такі аспекти, як врегулювання криз, кібербезпека, військова інженерія і безпечний зв’язок, а також нові ініціативи у галузі захисту від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних (ХБРЯ) матеріалів і тренувальні об’єкти. Для просування євроатлантичних прагнень Грузія має успішно проводити реформи, включаючи ключові демократичні перетворення, і якнайліпше використовувати РНП.

81. Ми підтверджуємо підтримку територіальної цілісності і суверенітету Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів і закликаємо Росію вивести усі війська, розміщені у Придністровському регіоні без дозволу Молдови. Ми твердо наполягаємо на праві Молдови самостійно вирішувати своє майбутнє і визначати зовнішньополітичний курс держави без втручання ззовні і цілком поважаємо закріплений в Конституції нейтралітет Молдови. НАТО активізує політичну і практичну підтримку Молдови з метою зміцнення національної стійкості і захисту її політичної незалежності у світлі погіршення ситуації у галузі безпеки. Члени Альянсу вітають зусилля Молдови із просування демократичних реформ і зобов’язуються підтримувати її на шляху європейської інтеграції. НАТО і надалі надаватиме практичну допомогу у рамках розширеного Пакету із розбудови оборонного потенціалу у міру того, як Молдова докладає зусиль для зміцнення спроможностей у галузі безпеки і оборони і модернізації національних збройних сил.

82. Регіони Близького Сходу і Африки становлять стратегічний інтерес для Альянсу. Ми поглибимо політичні зобов’язання і громадську дипломатію з нашими давніми партнерами у рамках Середземноморського діалогу і Стамбульської ініціативи співпраці. Ми також активізуємо роботу з відповідними регіональними організаціями, включаючи Африканський союз і Раду співробітництва арабських держав Перської затоки. Ми впроваджуємо пакети з розбудови оборонного потенціалу для Іраку, Йорданії, Мавританії і Тунісу. Ми також вивчатимемо з Урядом Йорданії можливість створення Офісу зв’язку НАТО в Аммані.

83. НАТО і держави–члени Альянсу залишаються відданими підтримці Іраку і його здатності стабілізувати ситуацію в країні. Ми визнаємо постійні зусилля і прогрес, досягнуті Урядом Іраку і національними Силами безпеки у боротьбі з ІДІЛ. Ми заохочуємо подальший поступ країни у боротьбі з тероризмом в усіх його формах і проявах. Місія НАТО в Іраку продовжує надавати іракським безпековим установам в районі Великого Багдада небойову дорадчу допомогу і сприяння у галузі розбудови потенціалу, і було поглиблено співробітництво з Міністерством оборони Іраку. На прохання іракського уряду ми розглядаємо можливість нового формату місії НАТО в Іраку, розширивши її на Міністерство внутрішніх справ Іраку для надання дорадчої допомоги щодо функціонування Федеральної поліції. Діяльність Місії НАТО в Іраку і надалі виходитиме з потреб і здійснюватиметься за повної згоди іракської влади, із забезпеченням цілковитої поваги до суверенітету і територіальної цілісності країни і в тісній координації з відповідними партнерами і міжнародними гравцями.

84. Підтримка Іраном загарбницької війни Росії проти України позначається на євроатлантичній безпеці. Ми закликаємо Іран припинити військову підтримку Росії, зокрема передачу безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що застосовуються для нападів на об’єкти критичної інфраструктури, спричиняючи масові жертви серед цивільного населення. Ми висловлюємо серйозне занепокоєння з приводу зловмисної діяльності Ірану на території держав–членів Альянсу. Ми також закликаємо Іран утримуватися від дестабілізуючих дій таких, як захоплення морських суден, і відігравати конструктивну роль у зміцненні миру і стабільності в регіоні.

85. Індо-Тихоокеанський регіон є вагомим для НАТО з огляду на те, що події в цьому регіоні можуть безпосередньо позначатися на євроатлантичній безпеці. Ми вітаємо внесок наших партнерів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні – Австралії, Японії, Нової Зеландії і Республіки Корея – у безпеку в євроатлантичному регіоні, включаючи їхню відданість забезпеченню підтримки України. Ми й надалі зміцнюватимемо наш діалог і співробітництво, маючи на меті подолання спільних викликів безпеці таких, як забезпечення кіберзахисту, технології і гібридні загрози, причому це підкріплюватиметься нашою спільною відданістю дотриманню міжнародного права і заснованого на правилах міжнародного порядку.

86. Взаємодія НАТО з іншими міжнародними і регіональними організаціями, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, ОБСЄ і Африканський союз, сприяє міжнародній безпеці. Ми посилюватимемо цю взаємодію для просування наших спільних інтересів. Ми вивчаємо можливість створення Офісу зв’язку в Женеві для подальшого поглиблення взаємодії з Організацією Об’єднаних Націй та іншими відповідними міжнародними організаціями.

87. Ми забезпечимо підкріплення наших політичних рішень належними ресурсами. Ми розвиватимемо досягнутий прогрес для забезпечення співмірності видатків на національну оборону і спільного фінансування НАТО викликам дедалі більш оспорюваного порядку безпеки.

88. Ми віддаємо належне усім жінкам і чоловікам, які невтомно забезпечують колективну безпеку Альянсу, і вшановуємо усіх, хто заплатив найвищу ціну або був поранений, захищаючи нашу безпеку, та їхні родини.

89. НАТО і надалі є найпотужнішим альянсом в історії і знову витримає випробування часом, стоячи на захисті свободи і безпеки наших держав–членів і роблячи внесок у забезпечення миру і безпеки.

90. Ми щиро вдячні Литовській Республіці за щедру гостинність. Ми з нетерпінням чекаємо на нову зустріч з нагоди 75-ї річниці Альянсу у Вашингтоні, округ Колумбія, у 2024 році, а згодом, у 2025 році – в Нідерландах.