Спільна зустріч з пресою

Міністре закордонних справ Кулеба, шановний Дмитре!

Вітаю вас знову у штаб-квартирі НАТО. Я завжди радий бачити вас. І дякую за те, що ви приїхали до штаб-квартири НАТО сьогодні для участі у засіданні Комісії Україна –  НАТО, присвяченому обговоренню стану безпеки в Україні і навколо неї.

Нас серйозно непокоїть нинішній розвиток подій.

І НАТО дуже уважно стежить за ситуацією.

Останнім часом Росія перекидає тисячі своїх військовослужбовців у цілковитій бойовій готовності до кордонів України.

Це найбільше накопичення російських військ з часу незаконної анексії Криму в 2014 році.

Протягом минулих днів декілька українських військовослужбовців було убито на сході України. 

Я хочу висловити своє співчуття з приводу нещодавніх втрат, які понесли українські Збройні сили.   

Значне нарощування Росією своїх військ невиправдане, незрозуміле і викликає глибоке занепокоєння.

Росія повинна зупинити це нарощування військ в Україні і навколо неї, припинити свої провокації і негайно зняти напруження. 

Ми жалкуємо з приводу рішення Росії не брати участь в нещодавньому засіданні ОБСЄ, де можна було б розвіяти занепокоєння з приводу її незвичної військової активності. 

Росія повинна поважати свої міжнародні зобов'язання.

Підтримка суверенітету і територіальної цілісності України з боку НАТО непохитна.

Ми не визнаємо і не будемо визнавати незаконну і нелегітимну анексію Росією Криму.

Ми продовжуємо закликати Росію до припинення своєї підтримки бойовиків на сході України і вивести свої війська з української території. 

НАТО стоїть поряд з Україною.

Члени Альянсу продовжують надавати значну практичну підтримку Україні для того, щоб вона могла краще забезпечувати свою безпеку.

Новий статус України як партнера з розширеними можливостями демонструє користь, яку обидві сторони отримують від нашого довготривалого партнерства.

Ми допомагаємо посилити спроможність Збройних сил України, в тому числі через тренування.

Члени Альянсу також беруть участь в спільних навчаннях.

Ми посилюємо нашу співпрацю в Чорноморському регіоні, збільшивши кількість навчань і портових візитів.

І ми підтримуємо широкомасштабні реформи в Україні, які зроблять її стійкішою і допоможуть Україні в здійсненні її євроатлантичних прагнень.

Члени Альянсу підтримують рішення, прийняті на Бухарестському саміті. Реформи наблизять Україну до НАТО. Ми хочемо побачити успіх України. Ми готові допомогти вам в цьому.

Отже, міністре Кулеба, ще раз ласкаво просимо до НАТО.

Приємно бачити вас тут.

Прошу. 

Речниця НАТО: Дуже дякую. Ми маємо час на декілька запитань віртуально, спочатку слово Джоні Фішер з БіБіСі в Києві.

Джона Фішер:  Вітаю, дякую, за те, що слухаєте моє запитання. Генеральному секретареві НАТО, щоб ви сказали тим, хто каже, що усі ці розмови про підтримку і попередження і серйозне занепокоєння – це просто слова і скоріше за все будуть проігноровані. І до міністра закордонних справ України, що, на вашу думку, має Росія побачити з боку країн НАТО; бо ви чітко вказали на те, що хотіли б побачити щось більше, ніж просто слова.

Генеральний секретар НАТО: Із 2014 року ми бачимо, що союзники по НАТО і НАТО надають значну підтримку Україні в багато різних способів. Ми висловлюємо рішучу політичну підтримку територіальної цілісності і суверенітету України, але члени НАТО і НАТО також надають практичну підтримку, ми допомагаємо їм розбудовувати свої інституції безпеки і оборони, ми допомагаємо їм шляхом реформ модернізувати свої збройні сили і члени НАТО також забезпечують навчання, допомагають з тренуванням, навчанням, беруть участь у спільних навчаннях і надають різну іншу підтримку.

Отже, ми бачимо, що НАТО і Україна розвивають партнерство, яке міцне, яке посилюється останнім часом, також і завдяки наданню Україні особливого статусу партнера з розширеними можливостями. Ми також посилюємо нашу присутність в Чорноморському регіоні і в Чорному морі, збільшивши нашу військово-морську присутність і кількість кораблів, збільшивши кількість портових візитів, і ми постійно шукаємо нові можливості продовжувати нашу допомогу і надавати більше практичної підтримки Україні, допомагаючи їй захищатись.

Дозвольте мені також зазначити, що після незаконної анексії Криму в 2014 році і постійної дестабілізації на сході України підтримуваними Росією сепаратистами, союзники по НАТО також відреагували посиливши готовність своїх військ, вперше після років скорочення  оборонних видатків усі члени Альянсу інвестують більше в оборону і ми також посилили нашу присутність, військову присутність, у східній частині Альянсу, в регіоні Чорного моря, а також в регіоні Балтії.

Все це було зроблене у відповідь на російські агресивні дії проти України. І крім цього, звичайно, країни – члени НАТО в різні способи також наклали економічні санкції на Росію . Отже, це підтримка, яка демонструє не лише слова, але й дії, і під час сьогоднішньої зустрічі ми звичайно будемо обговорювати можливості подальшого посилення нашого партнерства, і я можу ще більше продемонструвати міцну підтримку з боку країн – членів НАТО і НАТО Україні.

Міністр закордонних справ України: Стратегічно, Росія має зрозуміти, що Україна належить до світу демократій, Західного світу, і що Захід не дозволить Росії зруйнувати українську демократію і суверенітет. Це сигнал, дуже чіткий і простий сигнал, який наші друзі і партнери можуть надіслати Росії. Україна не є частиною «руського миру» і ніколи такою не буде вважатись.

На оперативному рівні нам потрібні заходи, які будуть стримувати Росію і які зупинятимуть її агресивні наміри. Це може бути пряма підтримка, спрямована на зміцнення української обороноспроможності, тому що нам відомо, що Росія не жаліє зусиль, щоби завадити третім країнам співпрацювати з Україною в оборонному секторі. Росія робить усе для того, щоб підірвати нашу обороноспроможність.

Тут я хотів би звернути увагу на одну важливу річ. Ціна, деякі заходи, про які ми говоримо, можуть виглядати дорогими, але ціна запобігання все одно буде меншою за ціну припинення війни і ліквідації її наслідків. Тому краще діяти зараз і не дати Росії розвивати ескалацію ситуації.

Речниця НАТО: Наступне запитання від Ірини Сомер. Агенція новин Інтерфакс Україна.

Ірина Сомер: Дякую, Оана. Генеральний секретарю, ви вже згадали про статус партнера з розширеними можливостями. Мені хотілося б знати, тому що вже майже рік минуло з часу, коли НАТО надала цей статус Україні, яку додаткову вартість участь Києва в цій програмі дала Альянсу. І міністре, не могли б ви сказати нам, що в цій програмі вже набуло важливості для України. Дякую.

Генеральний секретар НАТО: Партнерство з розширеними можливостями є важливим партнерством і воно демонструє як країни – члени НАТО цінують партнерство з Україною.

У нас в НАТО дуже обмежена кількість партнерів з розширеними можливостями – це Швеція, Фінляндія, Грузія, Йорданія і Австралія, а також Україна. І це платформа для подальшого зміцнення нашої політичної співпраці, нашої практичної співпраці задля спільної роботи, це добре для України, але також добре для союзників по НАТО, і я всіляко схвалюю оновлені зобов'язання і дуже потужний сигнал про важливість тісного партнерства, яке проявляється через Партнерство з розширеними можливостями, яке було встановлене між Україною і НАТО. Отже, ми розвиваємо його крок за кроком, як щодо наших політичних цілей, так і практичної діяльності і співпраці в рамках Партнерства з розширеними можливостями.

Міністр закордонних справ України: ПРМ – це дуже практичний інструмент і дуже цінний. Я хотів би скористатись цією нагодою і подякувати Генеральному секретареві і членам Альянсу за надання цього статусу.

ПРМ допоможе значно посилити оперативну сумісність між  Збройними силами України і всім оборонним сектором з оборонним сектором НАТО. Ми вже розпочали ряд заходів у рамках ПРМ.

Я вважаю, що нинішня ескалація Російською Федерацією на сході доводить, що Україна і НАТО мають використовувати можливості, які створює ПРМ, якомога швидше. І нам потрібно без затримки активізувати наші зусилля для того, щоб наповнювати ПРМ новими спільними заходами.

Речниця НАТО: Останнє коротке запитання від Ґро Гольма, з NRK в Осло.

Ґро Гольм: Одне запитання до Генерального секретаря Єнса Столтенберга спочатку. Чи може Україна стати повноправним членом НАТО якщо вона не контролює повністю свою власну територію, як Крим, і також певною мірою схід України?

А потім запитання до міністра закордонних справ, наскільки далеко, на вашу думку, як ви вважаєте, Росія готова зайти відправляючи своїх солдатів і військову техніку на схід України в ситуації, яку ми спостерігаємо зараз. Дякую.

Генеральний секретар НАТО: 30 країн – членів НАТО вирішують коли Україна буде готова до членства в НАТО і більше ніхто не має права намагатися втручатись або заважати цьому процесу.

Це суверенне право кожної країни, як Україна, подавати заявку на членство, але право вирішувати коли запропонувати членство належить 30 країнам – членам Альянсу. Це важливий принцип, тому що Росія зараз намагається відновити певні сфери впливу, де вони вирішували б, що можуть робити їхні сусіди.

Це той світ, якого ми реально намагаємось позбутись. Були великі держави, які могли вирішувати, що можуть робити маленькі сусіди. Тому ми рішуче підтримуємо суверенне право України подавати заявку на членство і вирішувати свій власний шлях, а потім 30 членів Альянсу і лише 30 членів Альянсу вирішуватимуть, досягнуті стандарти чи ні.

Це також причина, за якої ми підтримуємо зусилля України з реформування і модернізації, реформи – це єдиний шлях, найкращий шлях до подальшої євроатлантичної інтеграції і ми рішуче відкидаємо ідею, яку ми чуємо з Москви, що Росія має певне право вето, право відмовляти іншим країнам в суверенному праві вирішувати свій власний шлях, в тому числі, в яких  організаціях безпеки вони хочуть бути, зокрема і з питання членства в НАТО.

Міністр закордонних справ України: У 2008 році, на Бухарестському саміті, НАТО дала обіцянку Україні і Грузії.

І ми віримо в те, що Альянс – це інституція, якій можна довіряти, яка виконує свої обіцянки. Для  нас членство України в НАТО – це лише питання часу. І немає жодних інших критеріїв, яким потрібно відповідати у зв'язку з Росією.

Ще у 2014 році неможливо було уявити, що Росія зайде так далеко і окупує Крим і Донбас. Я хотів би нагадати вам про те, що початковий план російських стратегів полягав в тому, щоб розділити Україну навпіл і створити політичне утворення під назвою «Новоросія». Цей план провалився завдяки ефективній протидії з боку української держави і самопожертві наших солдатів і офіцерів.

Партнери, і зокрема країни – члени НАТО, відіграли важливу роль в допомозі Україні зупинити Росію там, де вона залишається і донині. Тому, коли ви запитуєте мене, як далеко може зайти Росія, я не можу нічого виключити, але я все ж вірю, що ми маємо в наявності усі інструменти не лише для того, щоб не дати Росії зробити жодного кроку вперед, а і для того, щоб змусити її вийти з окупованих українських територій.

Україна відновить свій суверенітет і весь простір безпеки в цій частині євроатлантичного регіону таким чином зміцниться.

Речниця НАТО: Дуже дякую, на цьому зустріч із пресою завершена. Дякую.