Декларація Вашингтонського саміту
видана главами держав і урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради у Вашингтоні, округ Колумбія, 10 липня 2024 року
1. Ми, глави держав і урядів країн Північноатлантичного альянсу, зібралися у Вашингтоні з нагоди 75-річчя нашого Альянсу. Загартований для збереження миру, Північноатлантичний альянс залишається найпотужнішим в історії. Перед обличчям жорстокої загарбницької війни на європейському континенті і у критичні для нашої безпеки часи ми зберігаємо єдність і солідарність. Ми знову підтверджуємо незмінний трансатлантичний зв’язок між нашими державами. НАТО і надалі становить унікальний, вагомий і незамінний трансатлантичний форум для проведення консультацій, координації і запровадження заходів з усіх питань, пов’язаних з нашою індивідуальною і колективною безпекою. НАТО – це оборонний альянс. Наше зобов’язання повсякчас захищати один одного і кожен дюйм території Альянсу, яке закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, є залізним. Ми і надалі гарантуватимемо нашу колективну оборону від усіх загроз і з усіх напрямків, ґрунтуючись на усебічному підході «на 360 градусів», з метою виконання усіх трьох основоположних завдань НАТО, а саме: стримування і оборони, запобігання і врегулювання криз і безпеки шляхом співробітництва. Нас єднають спільні цінності такі, як особиста свобода, права людини, демократія і верховенство права. Ми дотримуємося норм міжнародного права та цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і віддані забезпеченню заснованого на правилах міжнародного порядку.
2. Ми радо вітаємо Швецію як 32-го і найновішого члена нашого Альянсу. Завдяки історичному вступу до Альянсу Фінляндії і Швеції їхня безпека зміцнилася, а наш Альянс став міцнішим, включаючи у регіонах Крайньої Півночі і Балтійського моря. Кожна країна має право визначати власні механізми у сфері безпеки. Ми знову підтверджуємо нашу відданість політиці відкритих дверей НАТО відповідно до Статті 10 Вашингтонського договору.
3. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зруйнувало мир і стабільність на євроатлантичному просторі і серйозно підірвало світову безпеку. Росія залишається найбільш значною і прямою загрозою безпеці держав–членів Альянсу. Тероризм, в усіх його формах і проявах, є найбільшою прямою асиметричною загрозою безпеці наших громадян і міжнародному миру і добробуту. Загрози, з якими ми стикаємося, мають глобальний характер і є взаємопов’язаними.
4. Стратегічне суперництво, повсюдна нестабільність і часті потрясіння визначають ширше середовище безпеки, в якому діє Альянс. Конфлікти, крихкість і нестабільність в Африці і на Близькому Сході безпосередньо позначаються на нашій безпеці і безпеці наших партнерів. Там, де присутні ці тенденції, вони, з-поміж іншого, сприяють примусовому переміщенню осіб, живлять торгівлю людьми і нелегальну міграцію. Дестабілізуючі дії Ірану позначаються на євроатлантичній безпеці. Задекларовані прагнення і політика примусу, до якої вдається Китайська Народна Республіка (КНР), і надалі кидають виклик нашим інтересам, безпеці і цінностям. Поглиблення стратегічного партнерства між Росією і КНР та їхні взаємодоповнюючі намагання підірвати і перекроїти заснований на правилах міжнародний порядок, є приводом для глибокого занепокоєння. Ми стикаємося з гібридними, кібер-, космічними та іншими загрозами і зловмисною діяльністю з боку державних і недержавних суб’єктів.
5. На цьому ювілейному саміті з нагоди 75-річчя нашого Альянсу, ми запроваджуємо подальші заходи з метою зміцнення стримування і оборони НАТО, збільшуємо підтримку України з боку Альянсу на довгострокову перспективу, щоб вона змогла взяти гору у боротьбі за свою свободу, і поглиблюємо партнерські відносини НАТО. Ми щиро вітаємо Президента України Володимира Зеленського і лідерів Австралії, Нової Зеландії, Республіки Корея і Японії, а також Європейського союзу.
6. Ми задоволені тим, що понад дві третини держав–членів Альянсу виконали зобов’язання із витрати щонайменше 2% національного ВВП на оборону щорічно і дякуємо тим, хто перевищив цей показник. Держави–члени Альянсу нарощують зусилля: у 2024 році оборонні видатки європейських членів НАТО і Канади збільшено на 18%, що становить найбільше зростання за останні десятиліття. Вони також збільшують інвестиції у сучасний потенціал і беруть активнішу участь в місіях, операціях і заходах НАТО. Ми знову підтверджуємо нашу незмінну відданість цілковитому виконанню Зобов’язання у галузі інвестицій в оборону відповідно до рішень Вільнюського саміту, визнаючи, що необхідно негайно докласти додаткових зусиль для сталого виконання наших зобов’язань як членів НАТО. Ми знову підтверджуємо, що у багатьох випадках буде потрібно перевищити показник у 2% ВВП, аби усунути існуючі недоліки і забезпечити потреби в усіх сферах операцій згідно з умовами дедалі більш оспорюваного порядку безпеки.
7. Ми запровадили наймасштабніше зміцнення колективної оборони Альянсу за останнє покоління. Ми втілюємо у життя рішення Мадридського і Вільнюського самітів щодо модернізації НАТО до нової доби колективної оборони. Ми не можемо виключати можливість нападу, який порушив би суверенітет і територіальну цілісність когось із союзників. Ми зміцнили позицію Альянсу у сфері стримування і оборони, щоб не дати жодному потенційному противнику шансів на будь-яку агресію. Ми і надалі зміцнюємо стримування і оборону НАТО від усіх загроз і викликів, в усіх сферах операцій і з різних стратегічних напрямків скрізь у євроатлантичному регіоні. Ми розмістили боєздатні сили постійного базування на східному фланзі Альянсу, посилили передову оборону, а також вдосконалили здатність Альянсу забезпечувати оперативні підкріплення будь-якого члена НАТО, якому загрожує небезпека. Ми запровадили оборонні плани нового покоління, завдяки чому Альянс став міцнішим і краще здатним стримувати і, у разі потреби, захищатися від будь-якого потенційного противника, включаючи у стислі терміни або у разі раптового нападу. Ми готові забезпечити належні сили високого ступеня готовності в усіх сферах операцій, включаючи комплектування потужних і спритних Сил реагування Альянсу. Ми продовжуємо прискорювати модернізацію колективної оборони НАТО і для цього:
- виділяємо належні війська, засоби, ресурси та інфраструктуру, які підкріплюватимуть нові оборонні плани Альянсу з метою забезпечення готовності до багатопрофільних операцій високої інтенсивності із гарантування колективної оборони. У цьому сенсі, ми розвиватимемо поступ, досягнутий донині, для забезпечення співмірності збільшення національних оборонних видатків і спільного бюджету НАТО викликам дедалі більш оспорюваного порядку безпеки.
- частіше проводимо широкомасштабні тренування і навчання із відпрацювання планів Альянсу з метою демонстрації здатності НАТО захищати і забезпечувати оперативне підкріплення будь-якого члена Альянсу, якому загрожує небезпека, зокрема, у рамках найбільших військових навчань НАТО за останнє покоління – навчань «Рішучий захисник – 24» (Steadfast Defender 24).
- вживаємо невідкладних заходів, покликаних забезпечити вдосконалення потенціалу згідно з вимогами Процесу оборонного планування НАТО (ПОПН), зокрема у короткостроковій перспективі, причому увага насамперед приділяється вирішальним на полі бою боєприпасам і засобам ППО і ПРО. Ми вітаємо ініціативи колективних і спільних закупівель, виходячи з потреб Альянсу відповідно до ПОПН. Ми прискорюємо трансформацію та інтеграцію новітніх технологій та інновацій, включаючи за допомогою плану із вдосконалення впровадження технологій. Ми також здійснюємо модернізацію потенціалу Альянсу у галузі повітряного спостереження.
- зміцнюємо систему командування і управління НАТО, причому основна керівна функція належатиме національним військовим штабам, що надаються у розпорядження Альянсу.
- вдосконалюємо спроможність Альянсу здійснювати переміщення, підкріплення, постачання і забезпечення збройних сил НАТО з метою реагування на загрози скрізь в Альянсі, включаючи завдяки дієвій і стійкій системі логістики і розвитку транспортних коридорів.
- проводимо підготовку і навчання передових сухопутних сил НАТО і забезпечуємо їхнє включення до нових оборонних планів, зокрема за рахунок подальшого вдосконалення сил і засобів передової оборони на східному фланзі НАТО.
- цілковито використовуємо переваги, пов’язані із вступом до НАТО Фінляндії і Швеції, а також потенціал, яким вони збагатили Альянс, шляхом їхньої цілковитої інтеграції до оборонних планів, сил і командних структур НАТО, включаючи запровадження постійної військової присутності НАТО у Фінляндії.
- прискорюємо включення космосу до планування, навчань і багатопрофільних операцій Альянсу, зокрема, шляхом подальшої розбудови Центру космічних операцій НАТО.
- створюємо Інтегрований центр кіберзахисту НАТО з метою вдосконалення мережевої безпеки і ситуаційної обізнаності, а також впровадження кіберпростору як сфери проведення операцій як у мирний час, так і під час криз і конфліктів; а також розробляємо політику, покликану підвищити захист мереж НАТО.
- вдосконалюємо захист критичної підводної інфраструктури, поліпшуючи здатність Альянсу стримувати, виявляти і реагувати на загрози, включаючи шляхом подальшої розбудови Центру НАТО з питань безпеки критичної підводної інфраструктури.
- Здійснюємо інвестиції у засоби захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної загроз, необхідні для ефективного функціонування в умовах будь-якого середовища.
- прискорюємо впровадження стандартів НАТО і узгоджуємо належні заходи з метою підвищення і зміцнення оперативної сумісності збройних сил Альянсу.
8. Ми сповнені рішучості стримувати і забезпечувати захист від усіх типів повітряних і ракетних загроз шляхом подальшої розбудови Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО, ґрунтуючись на усебічному підході «на 360 градусів». Ми оновили політику НАТО щодо Об’єднаної системи ППО і ПРО. Ми і надалі підвищуватимемо готовність і здатність Альянсу реагувати, а також просуватимемо інтеграцію за допомогою різних ініціатив, як, наприклад, впровадження ротаційної моделі Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО на усьому євроатлантичному просторі, надаючи пріоритету східному флангу Альянсу. Держави–члени Альянсу готові і надалі вдосконалювати ефективність Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО і вживати усіх необхідних заходів, щоб відповідати умовам середовища безпеки. Ми раді повідомити про досягнення посиленого оперативного потенціалу системою захисту НАТО від балістичних ракет. Введення в експлуатацію об’єкта протиракетної оборони берегового базування «Іджіс ешор» у Редзіково, Польща, стало доповненням до існуючих засобів захисту від балістичних ракет, розміщених у Румунії, Іспанії і Туреччині. Держави–члени Альянсу і надалі віддані забезпеченню досягнення системою захисту НАТО від балістичних ракет цілковитого оперативного потенціалу, забезпеченню колективної оборони Альянсу, а також гарантуванню цілковитого покриття і захисту населення, території і збройних сил усіх європейських членів НАТО від загрози поширення балістичних ракет, що дедалі зростає. Протиракетна оборона може доповнювати роль ядерної зброї у системі стримування НАТО, але не може замінити її.
9. Ядерне стримування є наріжним каменем безпеки Альянсу. Основоположним завданням ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання примусу і стримування агресії. Доки існує ядерна зброя, НАТО залишатиметься ядерним альянсом. НАТО знову підтверджує відданість усім рішенням, принципам і зобов’язанням щодо ядерного стримування Альянсу, політиці контролю над озброєннями і цілям у галузі нерозповсюдження і роззброєння, як йдеться у Стратегічній концепції від 2022 року і Комюніке Вільнюського саміту від 2023 року. Контроль над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження зброї масового знищення зробили і мають і надалі робити істотний внесок у досягнення цілей Альянсу у сфері безпеки, а також гарантування стратегічної стабільності і колективної безпеки Альянсу. НАТО готова і надалі робити усе належне для забезпечення надійності, дієвості, безпеки і захисту місії ядерного стримування Альянсу, включаючи шляхом модернізації ядерного потенціалу НАТО, вдосконалення системи ядерного планування і адаптації за доцільністю.
10. Позиція НАТО у сфері стримування і оборони ґрунтується на належному поєднанні ядерних і звичайних озброєнь і потенціалу у сфері протиракетної оборони, які доповнюються космічними і кіберзасобами. Ми застосовуватимемо військові і невійськові інструменти пропорційно, злагоджено і комплексно з метою стримування усіх загроз безпеці Альянсу і реагування на них так, коли і у тій сфері операцій, як вважатимемо за доцільне.
11. Трансатлантичне оборонно-промислове співробітництво є вирішальним для стримування і оборони НАТО. Завдяки розбудові оборонної промисловості в усіх країнах Європи і Північної Америки, а також активнішому оборонно-промисловому співробітництву між членами Альянсу, ми стаємо сильнішими і краще здатними своєчасно забезпечувати вимоги оборонних планів НАТО. На ньому ґрунтується наша підтримка України – нині і в майбутньому. Ми і надалі, за доцільністю, скорочуватимемо і усуватимемо перепони, що існують в оборонній торгівлі та інвестиціях в оборонно-промисловий комплекс між членами Альянсу. Виходячи з Плану дій у галузі оборонного виробництва, ухваленого на Вільнюському саміті у 2023 році, ми зобов’язуємося активізувати спільні зусилля як члени Альянсу, включаючи щодо розвитку оборонної промисловості в усіх державах Альянсу, вжити невідкладних заходів з метою забезпечення найважливіших спроможностей, а також бути відданішими стандартам НАТО. З цією метою сьогодні ми ухвалили Зобов’язання НАТО щодо розширення промислового потенціалу.
12. Національна і колективна стійкість є необхідним підґрунтям надійних стримування і оборони і ефективного виконання основоположних завдань НАТО на основі усебічного підходу «на 360 градусів». За гарантування стійкості відповідають національні уряди, але це також колективне зобов’язання, укорінене у Статті 3 Вашингтонського договору. Для зміцнення національної готовності і готовності на рівні Альянсу до виконання завдань у сфері стримування і оборони необхідні комплексний державний підхід, взаємодія між державним і приватним секторами і врахування соціальної стійкості. Ми зобов’язуємося розвивати поточні зусилля з метою зміцнення національної стійкості шляхом інтеграції цивільних аспектів до національного і колективного оборонного планування у мирний час, під час криз і конфліктів. Ми і надалі зміцнюватимемо стійкість Альянсу завдяки поліпшенню колективної обізнаності Альянсу, його готовності і спроможності перед обличчям будь-якої небезпеки і в усіх сферах операцій з метою розв’язання стратегічних загроз, що зростають, включаючи загрозу демократичним системам наших суспільств, критичній інфраструктурі і ланцюгам постачання. Ми застосовуватимемо належні засоби з метою виявлення, захисту від і реагування на увесь спектр зловмисних дій. Ми також вживемо конкретних заходів з метою поглиблення співробітництва з партнерами, які запроваджують аналогічні ініціативи, зокрема з Європейським союзом.
13. Державні і недержавні суб’єкти вдаються до дедалі більш агресивних гібридних заходів проти держав–членів Альянсу. Ми і надалі готуватимемося до, стримуватимемо, захищатимемося від і протистоятимемо гібридним загрозам і викликам. Ми знову наголошуємо, що гібридні операції проти держав–членів Альянсу можуть прирівнюватися до збройного нападу і спонукати Північноатлантичну раду задіяти Статтю 5 Вашингтонського договору.
14. Ми і надалі розвиватимемо як індивідуальну, так і колективну здатність аналізувати і боротися з ворожими кампаніями дезінформації і викривленням інформації. НАТО тісно координує ці заходи з членами Альянсу і партнерами. Ми активізували механізми оповіщення і обміну інформацією усередині НАТО, а також вдосконалили спільні заходи реагування, зокрема у галузі стратегічної комунікації.
15. Ми з нетерпінням очікуємо на зустріч з Президентом Зеленським на засіданні Ради Україна – НАТО. Ми знову підтверджуємо неухильну солідарність Альянсу з народом України, який героїчно обстоює свою державу, свою землю і наші спільні цінності. Сильна, незалежна і демократична Україна є життєво важливою для безпеки і стабільності у євроатлантичному регіоні. Боротьба України за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів безпосередньо сприяє євроатлантичній безпеці. Ми вітаємо оголошені державами–членами Альянсу зобов’язання надати Україні додаткові нагально потрібні системи ППО та інші військові засоби. Щоб допомогти Україні захиститися сьогодні і стримати агресію Росії у майбутньому, ми:
- вирішили запровадити Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) з метою координації постачання державами–членами Альянсу і партнерами військового обладнання і техніки і організації підготовки. Мета ініціативи полягає у створенні основи для надання безпекової допомоги Україні на довгострокову перспективу, забезпечуючи посилену, передбачувану і скоординовану підтримку. NSATU, що діятиме на території держав–членів Альянсу, сприятиме реалізації права України на самооборону відповідно до Статуту ООН. За міжнародним правом, НАТО не стане стороною конфлікту внаслідок запровадження NSATU. Ініціатива сприятиме трансформації сил оборони і безпеки України, відкриваючи шлях для подальшої інтеграції країни в НАТО.
- оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, яке передбачає постачання військового обладнання і техніки, надання допомоги і організацію підготовки особового складу, щоб створити в Україні збройні сили, здатні завдати поразки російській агресії. Держави–члени Альянсу планують забезпечити за принципом пропорційних внесків базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надавати сталий рівень безпекової допомоги для того, щоб Україна перемогла.
- вжили подальших заходів для створення Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, освіти і підготовки (JATEC) як вагомої складової практичного співробітництва, що опікуватиметься визначенням і впровадженням досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і сприятиме підвищенню оперативної сумісності України з НАТО.
- привітали рішення Генерального секретаря НАТО призначити Старшого представника НАТО в Україні.
16. Ми цілковито підтримуємо право України обирати власні механізми у сфері безпеки і вирішувати своє майбутнє без втручання ззовні. Майбутнє України – в НАТО. Україна стає все більше оперативно сумісною і політично інтегрованою в Альянс. Ми вітаємо конкретний прогрес, досягнутий Україною з часу Вільнюського саміту, щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ. В той час, як Україна продовжує цю життєво важливу роботу, держави–члени Альянсу і надалі підтримуватимуть її на цьому незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Ми знову підтверджуємо, що зможемо запросити Україну вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови. Рішення саміту Альянсу і Ради Україна – НАТО, у поєднанні з тривалою роботою держав–членів Альянсу, є мостом до членства України в НАТО. Держави–члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати прогрес України щодо оперативної сумісності, а також додаткових демократичних реформ і реформ сектора безпеки, які міністри закордонних справ країн НАТО згодом оцінюватимуть за допомогою адаптованої Річної національної програми.
17. Росія цілком винна у цій війні, яка є тяжким порушенням міжнародного права, зокрема Статуту ООН. Зловживання і порушення прав людини російськими військовими і посадовцями, скоєні ними воєнні злочини та інші порушення міжнародного права не можуть залишитися безкарними. Росія винна у смерті тисяч цивільних і спричиненні широкомасштабних руйнувань цивільної інфраструктури. Ми у найрішучіший спосіб засуджуємо жахливі російські напади 8 липня на український народ, у тому числі на лікарні. Росія повинна негайно покласти край війні і цілковито і беззастережно вивести усі війська з України, як того вимагають резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Ми ніколи не визнаємо незаконну анексію Росією українських земель, включаючи Крим. Ми також закликаємо Росію вивести усі її війська, розміщені у Республіці Молдова і Грузії без відповідної згоди цих країн.
18. Росія прагне істотно перекроїти архітектуру євроатлантичної безпеки. Загроза, яку Росія становить для НАТО в усіх галузях, зберігатиметься й у віддаленому майбутньому. Росія перебудовує і розширює свої військові потужності і продовжує порушення повітряного простору і провокації. Ми солідарні з усіма членами Альянсу, що стають мішенню цих дій. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози Росії. Ми готові і надалі тримати відкритими канали зв’язку з Москвою з метою пом’якшення ризиків і запобігання ескалації.
19. Ми засуджуємо безвідповідальну ядерну риторику Росії і погрози ядерною зброєю як сигнал примусу, включаючи оголошене розміщення ядерної зброї в Білорусі, що свідчить про позицію стратегічного залякування. Росія дедалі більше покладається на системи ядерної зброї і продовжила диверсифікацію своїх ядерних сил, зокрема шляхом розробки новітніх систем ядерної зброї і розміщення ударних засобів малої і середньої дальності, здатних нести як звичайну, так і ядерну зброю. Усе це становить дедалі більшу загрозу НАТО. Росія порушила, вибірково виконувала і відійшла від давніх зобов’язань у галузі контролю над озброєннями, таким чином підриваючи глобальну архітектуру контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження. Ми виступаємо проти розміщення ядерної зброї, у будь-якому вигляді, на навколоземній орбіті, що стало б порушенням Статті IV Договору про космос і серйозною загрозою глобальній безпеці. Ми глибоко занепокоєні повідомленнями про застосування Росією хімічної зброї проти українських військ.
20. Росія також активізувала ворожі гібридні заходи проти держав–членів Альянсу, включаючи із застосуванням маріонеток, скрізь у євроатлантичній зоні. Йдеться про саботаж, акти насильства, провокації на кордонах НАТО, інструменталізацію нелегальної міграції, зловмисні дії у кіберпросторі, електронні перешкоди, кампанії з дезінформації і зловмисний політичний вплив, а також економічний примус. Ці дії становлять загрозу безпеці Альянсу. Ми ухвалили подальші заходи із протидії гібридним загрозам чи заходам Росії, що вживатимуться як колективно, так і індивідуально, і продовжуватимемо забезпечувати тісну координацію. Поведінка Росії не стане на заваді рішучості держав–членів Альянсу і підтримці України. Ми також і надалі підтримуватимемо наших партнерів, що найбільше потерпають від дестабілізації з боку Росії, тоді як вони зміцнюють стійкість перед обличчям гібридних викликів по сусідству з НАТО.
21. Ми сповнені рішучості стримувати і протидіяти агресивним діям Росії і позбавити її здатності здійснювати дестабілізуючу діяльність щодо НАТО та держав–членів Альянсу. До нашого наступного саміту ми розробимо рекомендації щодо стратегічного підходу НАТО до Росії, враховуючи зміни у середовищі безпеки.
22. Боротьба з тероризмом і досі посідає чільне місце в колективній обороні Альянсу. Внесок НАТО у боротьбу з тероризмом сприяє виконанню усіх трьох основоположних завдань Альянсу і є невіддільною частиною усебічного підходу Альянсу «на 360 градусів» у сфері стримування і оборони. Ми продовжуватимемо протидіяти, стримувати, захищатися від і реагувати на загрози і виклики, що походять від терористів і терористичних організацій, використовуючи набір заходів запобігання, захисту і заборони з твердістю, рішучістю і солідарно. З метою подальшого посилення ролі НАТО у боротьбі з тероризмом сьогодні ми ухвалили Оновлені політичні настанови НАТО у сфері боротьби з тероризмом і Оновлений план дій щодо посилення внеску НАТО у зусилля міжнародної спільноти із боротьби з тероризмом. Ці документи скеровуватимуть діяльність Альянсу у боротьбі з тероризмом і визначатимуть ключові сфери зусиль Альянсу на довгострокову перспективу. Ми вітаємо роль Спеціального координатора Генерального секретаря НАТО з питань боротьби з тероризмом у цьому сенсі.
23. Ми закликаємо усі держави не надавати жодної допомоги на підтримку агресії Росії. Ми засуджуємо усіх, хто сприяє Росії, таким чином затягуючи її війну в Україні.
24. Білорусь продовжує сприяти цій війні, надаючи доступ до своєї території та інфраструктури. Поглиблення політичної і військової інтеграції Росії і Білорусі, включаючи розгортання передових російських військових сил і засобів, негативно позначається на регіональній стабільності і обороні Альянсу.
25. Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) та Іран підживлюють загарбницьку війну Росії проти України, надаючи Росії пряму військову підтримку у вигляді боєприпасів і безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що має серйозні наслідки для євроатлантичної безпеки і підриває світовий режим нерозповсюдження. Ми рішуче засуджуємо експорт КНДР артилерійських снарядів і балістичних ракет, що є порушенням численних резолюцій Ради Безпеки ООН, і з великим занепокоєнням відзначаємо поглиблення зв’язків між КНДР і Росією. Будь-яка передача Іраном балістичних ракет і відповідних технологій Росії означатиме суттєву ескалацію.
26. КНР стала вирішальним чинником, що сприяє війні Росії проти України, завдяки так званому «партнерству без обмежень» з Росією і широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії. Це посилює загрозу, яку становить Росія для своїх сусідів і для євроатлантичної безпеки. Ми закликаємо КНР як постійного члена Ради Безпеки ООН, що несе особливу відповідальність за дотримання цілей і принципів Статуту ООН, припинити будь-яку матеріальну і політичну підтримку війни, яку веде Росія. Йдеться про передачу матеріалів подвійного призначення, таких як комплектуючі до зброї, обладнання і сировина, що забезпечує підмогу оборонному сектору Росії. Сприяння з боку КНР найбільшій війні в Європі у новітній історії неминуче зашкодить її інтересам і репутації.
27. КНР продовжує створювати системні виклики євроатлантичній безпеці. Ми спостерігали істотну зловмисну кібер- та гібридну діяльність, включаючи дезінформацію, з боку КНР. Ми закликаємо КНР дотримуватись зобов’язання щодо відповідальної поведінки у кіберпросторі. Ми стурбовані нарощуванням потенціалу і діяльності КНР у космосі. Ми закликаємо КНР підтримати зусилля міжнародної спільноти щодо забезпечення відповідальної поведінки у космосі. КНР продовжує швидко розширювати і диверсифікувати свій ядерний арсенал, додаючи нові боєголовки і збільшуючи кількість складних систем доставки. Ми закликаємо КНР долучитися до стратегічного діалогу щодо скорочення ризиків і сприяти стабільності шляхом забезпечення прозорості. Ми і надалі готові до конструктивної взаємодії з КНР, включаючи з метою забезпечення взаємної прозорості для захисту безпекових інтересів Альянсу. Водночас ми вдосконалюємо спільну обізнаність, підвищуємо стійкість і готовність Альянсу і захищаємося від тактики примусу КНР і її зусиль, спрямованих на розкол Альянсу.
28. Партнерські відносини НАТО залишаються незамінними для зміцнення стабільності, позитивно впливаючи на міжнародне середовище безпеки і дотримання міжнародного права. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні виконання трьох основоположних завдань НАТО і усебічного підходу Альянсу у сфері безпеки «на 360 градусів». Ми і надалі зміцнюватимемо політичний діалог і практичне співробітництво з партнерами на основі взаємної поваги, взаємної користі і зацікавленості як членів Альянсу, так і партнерів. Ми проводимо зустріч з партнерами на цьому ювілейному саміті, відзначаючи також тридцятиріччя програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ) і Середземноморського діалогу (СД) і двадцятиріччя Стамбульської ініціативи співпраці (СІС). Ми вдячні нашим партнерам за їхні істотні внески до операцій і місій НАТО. Ми вітаємо зусилля Молдови щодо подальшого впровадження демократичних реформ тоді, як вона, подібно до Боснії і Герцеговини, просувається на шляху до європейської інтеграції, і ми віддані забезпеченню їхніх безпекових і оборонних спроможностей і готові сприяти розвиткові їхнього потенціалу із протидії гібридним загрозам. Ми також поглиблюємо взаємодію з чинними і потенційними новими співрозмовниками за межами євроатлантичного регіону, якщо це може сприяти зміцненню безпеки усіх залучених.
29. Європейський союз залишається унікальним і важливим партнером НАТО. Співпраця між НАТО і ЄС сягнула небаченого рівня. Зміцнено і розширено практичне співробітництво з питань космосу, кіберпростору, впливу оборони на клімат, а також новітніх і проривних технологій. Коли йдеться про Україну, співпраця НАТО – ЄС стала більш значущою. НАТО визнає цінність більш потужної і спроможної європейської оборони, яка позитивно впливала б на трансатлантичну і світову безпеку, доповнювала і була сумісною з НАТО. Розбудова злагодженого, взаємодоповнюючого і оперативно сумісного оборонного потенціалу, уникаючи зайвого дублювання, є ключовою у наших спільних зусиллях, спрямованих на зміцнення безпеки в євроатлантичному регіоні. Забезпечення цілковитої участі членів Альянсу, що не входять до ЄС, в його оборонних зусиллях має вагоме значення для стратегічного партнерства між НАТО і ЄС. Ми і надалі зміцнюватимемо наше стратегічне партнерство у дусі повної взаємної відкритості, прозорості, взаємодоповнюваності і поваги до мандатів кожної з організацій, їхньої автономії в ухваленні рішень та інституційної цілісності, а також відповідно до взаємних домовленостей. Ми з нетерпінням очікуємо на робочі контакти з новим керівництвом ЄС, ґрунтуючись на багаторічному співробітництві між двома організаціями.
30. Ми зустрінемося з керівництвом Австралії, Нової Зеландії, Республіки Корея і Японії, а також Європейського Союзу для обговорення спільних викликів безпеці і галузей співробітництва. Індо-Тихоокеанський регіон є вагомим для НАТО з огляду на те, що події в цьому регіоні можуть безпосередньо позначатися на євроатлантичній безпеці. Ми вітаємо постійний внесок наших партнерів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні у безпеку на євроатлантичному просторі. Ми розвиваємо діалог з метою розв’язання міжрегіональних проблем і розширюємо практичну співпрацю, зокрема шляхом запровадження флагманських проєктів з таких питань, як підтримка України, кіберзахист, протидія дезінформації і технології. Ці проєкти сприятимуть нашій здатності працювати разом заради спільних інтересів безпеки.
31. Регіон Західних Балкан і Чорноморський регіон мають стратегічне значення для Альянсу. Ми і надалі міцно віддані безпеці і стабільності цих регіонів. Ми посилюватимемо політичний діалог і практичну співпрацю з країнами на Західних Балканах з метою забезпечення реформ, підтримання миру і безпеки в регіоні та протидії зловмисним діям, зокрема дезінформації, гібридним і кіберзагрозам з боку як державних, так і недержавних суб’єктів. Демократичні цінності, верховенство права, внутрішні реформи і добросусідські відносини мають першорядне значення для регіональної співпраці і євроатлантичної інтеграції, і ми сподіваємось на подальший поступ у цьому напрямку. Ми і надалі віддані продовженню залучення НАТО на Західних Балканах, зокрема у рамках Сил для Косова (КФОР) під проводом НАТО. Ми наголошуємо на нашій незмінній підтримці ініціатив держав–членів Альянсу в регіоні з метою гарантування безпеки, спокою, стабільності і свободи судноплавства у Чорноморському регіоні, зокрема, у разі потреби, за допомогою Конвенції Монтре від 1936 року. Ми вітаємо ініціативу трьох чорноморських держав–членів Альянсу щодо створення Чорноморської оперативно-тактичної групи із протимінної боротьби. Ми і надалі відстежуватимемо і аналізуватимемо перебіг подій в регіоні і вдосконалюватимемо ситуаційну обізнаність Альянсу, приділяючи особливу увагу загрозам нашій безпеці і потенційним можливостям для поглиблення співпраці з нашими партнерами в регіоні за доцільністю. НАТО підтримує євроатлантичні прагнення зацікавлених країн в регіоні.
32. Південне сусідство НАТО забезпечує можливості для співпраці з питань, що становлять взаємний інтерес. Завдяки нашому партнерству ми прагнемо зміцнити безпеку і стабільність на Близькому Сході і в Африці, сприяючи миру і процвітанню в регіоні. На саміті Альянсу у Вільнюсі ми розпочали комплексне осмислення загроз, викликів і можливостей на Півдні. Сьогодні ми ухвалили план дій, покликаний забезпечити потужніший, стратегічніший і орієнтований на конкретний результат підхід до нашого південного сусідства. Цей план дій регулярно переглядатиметься. Ми закликали Генерального секретаря призначити Спеціального представника з питань південного сусідства, який стане основним координатором ініціатив НАТО в регіоні. Ми поглиблюватимемо діалог, зовнішні контакти та інформування громадськості щодо існуючих інструментів співпраці, таких як Ініціатива з розбудови оборонних спроможностей, Вузол НАТО для Півдня і Регіональний центр НАТО-СІС у Кувейті. Ми домовилися з Йорданським Хашимітським Королівством про відкриття Офісу зв’язку НАТО в Аммані. Розвиваючи успіх Місії НАТО в Іраку (МНІ) і на прохання Уряду Іраку, розширено обсяги підтримки національних установ безпеки країни з боку НАТО, і ми продовжуватимемо цю діяльність за допомогою МНІ.
33. Ми прискорили процес трансформації НАТО з метою забезпечення відповідності Альянсу поточним і майбутнім загрозам і збереження його технологічної першості, включаючи шляхом експериментування і прискореного впровадження новітніх технологій, а також цифрової трансформації. З цією метою ми запроваджуватимемо оновлену стратегію Альянсу у галузі штучного інтелекту і нові стратегії Альянсу у галузі квантових і біотехнологій і забезпечимо подальше просування принципів відповідального використання, на яких ґрунтується діяльність Альянсу. Ми також розвиватимемо здобутки Прискорювача оборонних інновацій НАТО для Північної Атлантики та Інноваційного фонду НАТО з метою забезпечення подальших інвестицій в інноваційні екосистеми Альянсу. Ми уважно стежимо за технологічними здобутками на полі бою в Україні і запроваджуємо нові інноваційні проєкти з нашими українськими партнерами.
34. Ми і надалі враховуватимемо міркування щодо зміни клімату в усіх основоположних завданнях НАТО і активізуємо зусилля Альянсу у сфері енергетичної безпеки. Зміна клімату є визначальним викликом, що справляє глибинний вплив на безпеку Альянсу. НАТО і надалі прагне бути лідером серед міжнародних організацій щодо усвідомлення наслідків зміни клімату і екстремальних погодних умов для безпеки і адаптації до них. Енергозабезпечення – це життєво важливий чинник, що уможливлює виконання основоположних завдань і військових операцій НАТО. Ми прагнемо, щоб збройні сили Альянсу були забезпечені надійним, сталим і стійким енергопостачанням, включаючи паливні матеріали. НАТО і держави–члени Альянсу злагоджено і скоординовано адаптуються до енергетичного переходу. Пристосовуючи наш Альянс до поточного енергетичного переходу, ми гарантуємо військові спроможності, дієвість і оперативну сумісність.
35. Ми зобов’язуємося інтегрувати амбітні тематики НАТО «Жінки, мир і безпека» (ЖМБ) і «Людська безпека» до усіх основоположних завдань Альянсу. Сьогодні ми ухвалили оновлену Політику ЖМБ, яка сприятиме інтеграції ґендерних аспектів до усіх напрямків діяльності і структур НАТО, а також просуватиме ґендерну рівність в Альянсі, даючи НАТО змогу ефективніше реагувати на більш загальні виклики безпеці. Ми також продовжуватимемо зміцнювати наш підхід до людської безпеки, пов’язаний із захистом цивільних осіб і культурних цінностей. У часи, коли кидається виклик міжнародному праву і основоположним нормам, ми залишаємося цілком відданими нормам міжнародного гуманітарного права.
36. Ми віддаємо належне усім тим, хто невтомно забезпечує колективну безпеку Альянсу, і вшановуємо тих, хто заплатив найвищу ціну або був поранений, захищаючи нашу безпеку, та їхні родини.
37. НАТО створювалася сімдесят п'ять років тому для збереження миру і забезпечення стабільності на євроатлантичному просторі. Ми і надалі непохитні у нашій рішучості гарантувати захист одного мільярда громадян і території Альянсу, а також боронити наші свободу і демократію. Наш Альянс витримав випробування часом. Завдяки ухваленим нами рішенням НАТО залишиться фундаментом нашої спільної безпеки. Ми хочемо подякувати Генеральному секретарю Єнсу Столтенбергу, який протягом десяти років був винятковим керівником на чолі нашого Альянсу у часи випробувань. Ми гарантуємо нашу цілковиту підтримку його наступнику Марку Рютте.
38. Ми щиро вдячні Сполученим Штатам Америки за щедру гостинність. Ми з нетерпінням чекаємо на нову зустріч у Гаазі, Нідерланди, у червні 2025 року, а згодом – у Туреччині.
Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні
1. Сьогодні ми підтверджуємо нашу непохитну відданість Україні як суверенній, демократичній, незалежній державі. Щоб досягти цього, Україна потребує довгострокової підтримки. Від початку загарбницької війни Росії проти України держави–члени Альянсу забезпечили безпрецедентну політичну, економічну, військову, фінансову і гуманітарну підтримку, включаючи військову допомогу у розмірі близько 40 мільярдів євро щорічно. Україна також отримала доступ до оборонно-промислових ресурсів держав–членів Альянсу для своїх потреб. Усе це істотно впливає на ситуацію, даючи змогу українцям захищатися і завдавати серйозних втрат Росії.
2. Ми заявляємо про нашу рішучість підтримувати Україну у розбудові збройних сил, здатних перемогти у протистоянні російській агресії сьогодні і уникнути її в майбутньому. Для цього ми маємо намір забезпечити мінімальне базове фінансування у розмірі 40 мільярдів євро протягом наступного року і гарантувати сталий рівень безпекової допомоги, щоб Україна взяла гору у війні, враховуючи її потреби, відповідні національні бюджетні процедури держав–членів Альянсу і двосторонні безпекові угоди, укладені Україною з окремими членами Альянсу. Глави держав і урядів переглядатимуть внески членів Альянсу на майбутніх самітах НАТО, починаючи з саміту НАТО у Гаазі у 2025 році.
3. Наше зобов’язання поширюється на витрати, пов’язані із наданням Україні військового обладнання і техніки, допомогою і підготовкою особового складу, зокрема:
- Придбання військового обладнання і техніки для України;
- Безоплатна допомога Україні в натуральній формі;
- Витрати, пов'язані з обслуговуванням, логістикою і транспортуванням призначеної для України військової техніки;
- Вартість програм підготовки українських військових;
- Організаційні витрати, пов’язані з наданням військової допомоги Україні;
- Інвестиції в і підтримка оборонної інфраструктури і оборонної промисловості України;
- Усі внески до Цільових фондів НАТО для України, включаючи нелетальну допомогу.
4. Враховуватиметься будь-яка підтримка України з боку Альянсу відповідно до вищезазначених критеріїв, незалежно від того, надається вона каналами НАТО, на двосторонньому чи багатосторонньому рівні або у будь-який інший спосіб. З метою забезпечення справедливого розподілу тягаря витрат, держави–члени Альянсу планують виконувати це Зобов’язання за принципом пропорційності внесків, зокрема, із урахуванням частки національного ВВП у бюджеті Альянсу.
5. Держави–члени Альянсу двічі на рік звітуватимуть перед НАТО щодо підтримки, наданої за цим Зобов’язанням, причому у першому звіті буде наведено відомості щодо наданих внесків, починаючи з 1 січня 2024 року. Виходячи з цього, Генеральний секретар інформуватиме членів Альянсу про усі заявлені внески.
6. Окрім військової підтримки, передбаченої цим Зобов’язанням, держави–члени Альянсу мають намір продовжувати надавати Україні політичну, економічну, фінансову і гуманітарну допомогу.