Виступ
Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга на заході «Погляд НАТО до 2030 року і далі»
(Стенограма)
Міністре Рінкявічс,
дорогий Едгарс,
ексцеленції,
пані і панове!
Я дуже радий бути знову в Ризі, знову у Латвії, за багатьох причин.
Ви непохитний союзник.
Ви робите різні внески в місії і операції НАТО.
І ви виконуєте рекомендацію щодо 2%.
І ви прийняли бойову групу НАТО тут, в Латвії.
Тут справді гарно бути.
Не в останню чергу через те, що ми маємо справжній сніг.
Про Брюссель можна сказати багато гарного, але у них немає такого ж самого високоякісного снігу, який ми бачимо тут в Латвії.
Отже, це добре.
І дозвольте мені також подякувати організаторам сьогоднішнього заходу.
Інституту міжнародних відносин і Міністерству закордонних справ за те, що приймають нас і організували цей захід.
Я з нетерпінням очікую на свій виступ, тому що це дасть мені можливість поділитись з вами деякими ідеями про те, як розробляти наступну Стратегічну концепцію НАТО.
Після Вашингтонського договору Стратегічна концепція є найбільш важливим керівним документом.
Останній датований 2010 роком.
З того часу наша безпека змінилась до невпізнання.
Сьогодні ми живемо в добу системної конкуренції.
Росія і Китай підривають міжнародний порядок, заснований на правилах.
Баланс сил змінюється.
Демократія і свобода зазнають важкого тиску.
Наступна стратегічна концепція дає можливість визначити як НАТО буде діяти в цій новій реальності.
П’ять елементів критично важливі.
Захист наших цінностей,
посилення нашої військової потужності.
Зміцнення наших суспільств.
Глобальне бачення.
І розбудова НАТО як інституційної ланки між Європою і Північною Америкою.
Дозвольте мені більш детально розглянути кожен з них.
По-перше, ми повинні захищати цінності, які покладено в основу нашого Альянсу.
НАТО створили для захисту демократії, свободи і верховенства права.
Ці цінності визначають ким ми є.
Вони не підлягають обговоренню.
І вони повинні скеровувати нас в більш складному світі.
Ці цінності перебувають під тиском.
Як з-поза меж нашого Альянсу, так і зсередини наших власних держав.
Авторитарні режими виштовхують міжнародний порядок, заснований на правилах.
Вони нав’язують альтернативні моделі врядування.
Вони використовують пропаганду і дезінформацію для того, щоб підірвати наші суспільства.
І шкідливі кіберінструменти втручання в наші вибори.
Водночас існують екстремісти і політичні групи в наших власних країнах, які не поважають наші демократичні цінності.
Ми побачили наочний приклад цього 6 січня, коли Конгрес США був атакований з метою перешкоджання мирному переходу влади.
Світова демократія занепадає,
і зменшується довіра до демократичних інституцій.
Тому як ніколи раніше нам потрібно демонструвати силу нашої демократичної моделі.
І захищати наші цінності.
За кордоном і вдома.
По-друге, ми повинні посилювати нашу військову потужність.
У Стратегічній концепції 2010 року стверджується, що «у Євроатлантичному регіоні панує мир».
Проте сьогодні ми вже не можемо сприймати мир і безпеку як належне.
Російський режим агресивний за кордоном і репресивний вдома.
Нарощування його військової сили на кордонах України викликає стурбованість.
Тим часом Комуністична партія Китаю використовує свою економічну і військову силу задля примусу інших країн і контрою над своїм власним народом.
Розширюючи свою глобальну присутність від Африки до Арктики, в космосі і в кіберпросторі.
На додаток, кібератаки стають дедалі частішими і складнішими.
Загрози з боку терористів зростають.
Ядерна зброя розповсюджується.
А зміна клімату спричиняє нестабільність і підживлює кризу.
Для збереження безпеки наших народів в сьогоднішньому непередбаченому світі ми повинні продовжувати зміцнення і модернізацію нашого стримування і оборони.
Ми повинні забезпечити готовність і здатність наших військових протидіяти кожній загрозі.
З відповідним обладнанням.
З належною підготовкою.
І з потрібними уміннями.
Проте для гарантування нашої безпеки недостатньо мати сильне військо.
Нам потрібні сильні суспільства.
І це підводить мене до третього пункту.
Розпад суспільства може бути швидкий і легкий.
Для того щоб заглушити наші мережі потрібно лише натиснути кнопку.
Меседжів у суспільних мережах для дезінформації громадян.
І пандемії, яка паралізує наші суспільства.
У сьогоднішньому взаємозв’язаному і цифровому світі
наші країни можуть більше процвітати.
Проте вони також більше взаємозалежні і більше вразливі.
Наші конкуренти або потенційні супротивники користуються цим.
Вони роблять великі інвестиції в нашу критичну інфраструктуру, намагаючись таким чином втручатись в наші суспільства.
І використовують нашу залежність від важливої сировини заради просування своїх інтересів.
У Європі нам потрібний потік газу з Росії для обігріву.
І запобігти енергетичній кризі.
І нам потрібне постачання рідкоземельних елементів з Китаю для наших смартфонів і комп’ютерів.
Щоб робити наші суспільства сильнішими,
наші народи і наші інституції повинні бути здатні краще протистояти і відновлюватись після атаки.
Наша інфраструктура повинна бути більш стійкою.
А наші ланцюги постачання більш різноманітними і захищеними.
Це мають бути колективні зусилля.
Усі члени Альянсу мають відіграти свою роль.
Тому ми сильні настілки, наскільки сильна наша найслабша ланка.
По-четверте, глобальне бачення.
НАТО є і залишиться альянсом Європи і Північної Америки.
Проте перед нашим регіоном постають глобальні виклики безпеці.
Вони потребують глобального бачення і глобальних дій.
Ми не можемо обмежити безпеку лише певними регіонами.
Те, що відбувається далеко, впливає на нас тут.
По суті, багато сьогоднішніх загроз не обмежуються географією або лініями на мапі.
Кібер і терористичні атаки,
агресивні дії в космосі,
застосування гіперзвукових плануючих апаратів і міжконтинентальних балістичних ракет, і зміна клімату,
це все справді глобальні проблеми.
Їх розв’язання потребує тісної співпраці з країнами-партнерами, які є однодумцями, з усього світу.
Це не просто «було б добре зробити».
Це абсолютна необхідність.
Нам потрібно інтенсифікувати нашу співпрацю з партнерами НАТО в азіатсько-тихоокеанському регіоні.
Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія.
Ми повинні більше взаємодіяти з іншими країнами Азії, Африки і Латинської Америки.
І ми повинні поглиблювати наше співробітництво з Європейським союзом.
І усіма нашими партнерами в Європі.
Ми не можемо гарантувати нашу безпеку не працюючи з іншими.
Проте разом ми можемо сформувати стратегічний ландшафт на краще.
Змагатись у більш конкурентному світі.
І захищати міжнародний порядок, заснований на правилах від тих, хто прагне його підірвати.
По-п’яте, нам потрібно розбудовувати НАТО як сильну інституцію.
НАТО – це потужна ідея.
Країни Європи і Північної Америки об’єднуються, щоб захищати одна одну.
І гарантувати нашу свободу і безпеку.
«Один за всіх і всі за одного».
Але НАТО – це більше як ідея.
Це ідея, яку несе потужна інституція.
Це створює шляхи співробітництва.
Культурні і особисті зв’язки.
Інтеграція такого масштабу, що її важко повернути назад.
Вона підтримує нашу безпеку понад сім десятиріч.
Ніколи так багато людей не були в такій безпеці і процвітали так довго.
Ми не можемо передбачати майбутнє, але ми будемо вивчати уроки минулого.
Потужний альянс між Європою і Північною Америкою невіддільний від нашої безпеки, свободи і процвітання.
Тому ми повинні продовжувати інвестувати в НАТО.
Політично, військово і фінансово.
Зробити її ще сильнішою.
Щоби вона і надалі могла витримати будь-яку кризу і будь-які зміни політичної погоди.
Сьогодні я дуже хочу почути і ваші ідеї щодо нової Стратегічної концепції.
І якими, на вашу думку, мають бути пріоритети НАТО на шляху вперед.
Дуже дякую вам за увагу.