Спільна зустріч з пресою

Речниця НАТО Оана Лунгеску: Доброго вечора, ласкаво просимо до штаб-квартири НАТО на цю пресконференцію Генерального секретаря, Державного секретаря і Секретаря з питань оборони, які зроблять короткі вступні заяви, а потім ми зможемо відповісти на декілька запитань. Генеральний секретар.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг: Доброго вечора. 
Ми щойно завершили важливе спільне засідання міністрів закордонних справ і оборони країн – членів НАТО. Державний секретар Тоні Блінкен і Секретар з питань оборони Ллойд Остін приєднались до нас тут, в Брюсселі.
Отже, Тоні і Ллойд, я дуже вдячний за вашу особисту, рішучу відданість НАТО, нашому трансатлантичному зв’язку.
Ваша присутність тут сьогодні продовжує демонструвати важливість трансатлантичного зв’язку. І зобов’язання Сполучених Штатів консультуватись зі своїми союзниками по НАТО.
Сьогодні ми разом прийняли рішення про майбутнє нашої присутності в Афганістані.
Ми перебуваємо в Афганістані майже 20 років. Після того як ми вперше застосували Статтю 5 нашого Основоположного договору на підтримку Сполучених Штатів після жахливих терористичних атак 11 вересня.
Стоячи пліч-о-пліч, ми заплатили велику ціну як людськими життями, так і матеріальними витратами. Тисячі наших солдатів з країн – членів Альянсу і багатьох країн-партнерів, і з Афганістану, заплатили найвищу ціну. Ще більше отримали поранення.
Ми вдячні усім, хто служить, і ми шануємо тих, хто стільки віддав за нашу спільну безпеку.
Разом ми не дали Афганістану слугувати безпечним притулком для терористичних атак на наші країни. Із 11 вересня не було жодної терористичної атаки на землю Альянсу, організованої з Афганістану.
Ми також допомогли побудувати з нуля Афганські сили безпеки. З величезною хоробрістю і професіоналізмом останнім часом вони забезпечують безпеку в своїй країні.
І майже за десятки років міжнародної військової присутності ми допомогли афганському народові досягти соціального прогресу.
Більше року тому ми схвалили угоду між Талібами і США і Спільну декларацію США – Афганістан. З того часу ми поступово скорочували присутність наших військових в рамках мирного процесу. На сьогодні ми маємо в Афганістані майже 10 тисяч своїх солдатів – більшість з яких з країн – членів Альянсу, не США, і країн-партнерів.
Протягом останніх тижнів і місяців ми проводили тісні консультації щодо нашої присутності в Афганістані.
В світлі рішення США про виведення, міністри закордонних справ і оборони країн НАТО сьогодні обговорювали подальші кроки.
І вирішили, що ми розпочнемо виведення військ в складі місії НАТО «Резолют сепорт» («Рішуча підтримка») до 1 травня. Наше виведення військ буде впорядкованим, скоординованим і ретельно підготовленим.
Ми плануємо завершити виведення усіх наших військ протягом кількох місяців. 
Будь-які атаки Талібів на наші війська протягом цього періоду матимуть жорстку відповідь.
Ми зайшли до Афганістану разом.
Ми пристосовували нашу присутність разом.
І ми єдині у виході разом.
Це не просте рішення, і воно тягне за собою ризики.
Як я сказав, протягом багатьох місяців перед нами стояла дилема.
Тому що альтернативою упорядкованому виходу є готовність до довготривалої військової присутності на невизначений термін і з потенційним збільшенням кількості військ НАТО.
Це не кінець наших відносин з Афганістаном, а скоріше початок нового розділу.
Члени і партнери і надалі стоятимуть поряд з афганським народом.
Проте зараз саме афганський народ має розбудовувати сталий мир.
Це кладе край насильству; забезпечує права людини для усіх афганців, особливо жінок, дітей і національних меншин; підтримує верховенство права; і гарантує, що Афганістан більше ніколи не слугуватиме безпечним притулком для терористів.
Сьогодні міністри країн НАТО також обговорюватимуть нарощування Росією військової сили в і навколо України.
Це найбільше накопичення російських військ з часу незаконної анексії Криму в 2014 році.
І це частина більш широкого спектра агресивних дій Росії, що викликає дуже серйозне занепокоєння.   
Члени Альянсу повною мірою підтримують суверенітет і територіальну цілісність України.
І ми закликаємо Росію до негайного зняття напруженості, зупинення своїх агресивних провокаційних дій і поваги до своїх міжнародних зобов’язань.
Сьогоднішня зустріч є важливою демонстрацією нашої єдності.
І в цьому складному і більш конкурентному світі ми повинні продовжувати зміцнення НАТО.
Задля протидії повному спектру викликів – не лише вчора, але й сьогодні і завтра.
Отже, Тоні і Ллойд, приємно бути тут сьогодні з вами і прошу, передаю слово вам.

Держсекретар США Ентоні Дж. Блінкен: Дякую, Єнсе, щиро дякую, Секретарю Остін. Доброго вечора усім, дуже добре повернутись сюди до НАТО лише за кілька тижнів після мого першого візиту як Державного секретаря, особливо в такий важливий день в історії нашого Альянсу.

20 років тому, після того, як Сполучені Штати були атаковані 11 вересня, цей альянс застосував Статтю 5 вперше в своїй історії. Напад на одного є нападом на всіх. Разом ми увійшли до Афганістану для того, щоб викорінити Аль-Каїду і запобігти майбутнім терористичним атакам з Афганістану, спрямованим проти наших рідних країн.
Зараз ми вийдемо з Афганістану разом і повернемо наші війська додому.
Президент Байден щойно детально описав наш план американському народу. І як ви чули, і як Єнс щойно відзначив, ми будемо розпочинати наш шлях виведення військ. До 1 травня, і ми завершимо його цього року до 20-ї річниці подій 11 вересня.

Після років розмов про те, що в якийсь момент ми вийдемо, цей час настав. Загроза з боку Аль-Каїди для Афганістану значно зменшилась. Осама Бін Ладен поніс покарання. Ми досягли нашої головної мети.
І ми не вважаємо, що безстрокова присутність військ в Афганістані протягом невизначеного часу слугує нашим інтересам, ані для сполучених Штатів, ані для НАТО і наших союзників.

Світ драматично змінився за останні 20 років. І як ви чули від Президента, нам потрібно пристосовувати нашу стратегію для протидії загрозам 2021 року, а не 2001 року, і приймати виклики, які зараз потребують від нас уваги і ресурсів.

Сполучені Штати і наші союзники будуть тісно координувати наші наступні кроки. Ми завжди казали, як відзначив Генеральний секретар, що наш план був зайти разом, пристосовуватись разом і вийти разом. І сьогодні ми почали працювати над тим, що означає «вийти разом». Ми будемо виводити наші війська відповідально, ретельно підготувавшись і безпечно.

Дозвольте мені пояснити, навіть за присутності наших військ вдома, ми, як Альянс, і Сполучені Штати, як країна, будемо продовжувати інвестувати і підтримувати народ Афганістану і його обраних лідерів. Ми також не будемо втрачати пильність щодо будь-якої можливості відновлення загрози тероризму в Афганістані. Ми переформуємо  наші антитерористичні сили і засоби так, щоб вони тримали ситуацію під контролем. Ми також будемо вимагати від Талібів виконання їхнього зобов’язання не допускати використання Афганістану Аль-Каїдою або будь-якою терористичною організацією  як базу для нападів на нас.

Ми будемо працювати над міцним і справедливим політичним врегулюванням між урядом Афганістану і Талібами, і ми будемо залучати інші країни, які мають велику зацікавленість у стабільному майбутньому для Афганістану і які зараз мають вступити в гру після років стабільності, яку забезпечувала НАТО.

Ми продовжимо підтримувати уряд Афганістану і надавати допомогу Афганським силам безпеки, які звитяжно бились і продовжують битися, сплачуючи велику ціну  заради своєї країни. І ми будемо продовжувати інвестувати в добробут афганського народу. Ми будемо використовувати наші дипломатичні ресурси і можливості розвитку задля захисту і розвитку досягнутого афганським народом останніми роками.

Ми будемо продовжувати підтримувати права афганських жінок і дівчат, національних меншин, виступаючи за їхню суттєву участь в поточних переговорах і їхнє рівне представництво в усьому суспільстві. І ми збережемо значну гуманітарну допомогу нужденним.

Коротко кажучи, повернення наших військ додому не означає припинення наших відносин з Афганістаном або нашої підтримки цієї країни. І як сказав Єнс, це буде початок нового розділу, заснованого на дипломатії, так само як наші відносини з іншими країнами. Зрештою, майбутнє Афганістану в руках афганського народу, так як це і має бути. Проте наша підтримка, наша взаємодія і наша рішучість залишаються незмінними.

Дозвольте мені також скористатись можливістю і відзначити надзвичайну хоробрість і міць військ, які служили в Афганістані протягом минулих 20 років. На своєму піку Міжнародні сили сприяння безпеці налічували представників 50 країн-членів і партнерів НАТО. Сьогодні в «Резолют сепорт»  («Рішуча підтримка») беруть участь війська із 35 країн-членів і партнерів Альянсу, наші військовослужбовці ризикували своїм життям, втрачали своє життя в цій місії. Проте нам вдалося досягти цілі, якої ми прагнули досягти, завдяки їм. 

І ми вшановуємо їхню відданість і їхню жертовність.

Я також хочу сказати, що Сполучені Штати ніколи не забуватимуть солідарності, яку наші союзники демонструють на кожному кроці цього шляху.

Жодна країна не змогла би досягти того, чого ми досягли як Альянс, працюючи разом.
І як може підтвердити мій друг, Секретар Остін, ці роки в Афганістані змінили наші війська і наші країни так, що ми будемо думати і діяти по-новому ще тривалий час.

Окремо зазначу, як сказав Генеральний секретар, ми також приділили сьогодні певний час обговоренню глибокого занепокоєння, яке поділяють члени Альянсу щодо Росії і її дій на кордонах України. Там найбільша концентрація військ із 2014 року.

І що мене вразило, це те, що під час засідання Північноатлантичної ради я почув від усіх 30 членів Альянсу без винятку висловлення цього занепокоєння і рішучого прагнення побачити від Росії кроки зі зняття напруженості, яку вона створює цією ескалацією.

Наші розмови сьогодні тут в НАТО – це лише початок інтенсивного планування, яким наші країни займатимуться разом протягом наступних декількох місяців. Ми вдячні нашим союзникам, ми вдячні вам, пане Генеральний секретарю, за ваше лідерство в час коли ми беремось разом за цей історичний перехід. Дякую.

Секретар з питань оборони США Ллойд Дж. Остін III: Генеральний секретар Столтенберг, дякую за сьогоднішні продуктивні дискусії.

І я вдячний за те, що до мене сьогодні приєднався мій друг і колега Секретар Блінкен. Сьогодні я хочу подякувати нашим союзникам і партнерам по НАТО за те, що вони знайшли час і надали нам можливість здійснити наш огляд і пояснити рішення Президента вивести усі американські війська з Афганістану до 11 вересні 2021 року.

І я повню мірою підтримую це рішення.

Наші війська виконали місію, заради виконання якої вони були відправлені до Афганістану.

І вони можуть багато чим пишатися. Їхня служба і їхня жертовність, разом з нашими партнерами з місії «Резолют сепорт» («Рішуча підтримка») і з Афганістану, допомогли великою мірою зменшити загрозу для усіх наших рідних країн з боку Аль-Каїди та інших терористичних груп.

Ці хоробрі чоловіки і жінки також зробили можливим економічний, суспільний і політичний прогрес.

І тепер, сьогодні Афганська народна поліція патрулює власні вулиці, захищаючи власні інтереси свого народу.

Вони обирають власних лідерів, багато з яких є жінками.

Вони посилають своїх дітей до школи.

І вони володіють і управляють набагато більшою кількістю приватних підприємств, ніж  будь-коли раніше.

Безперечно, усе ще занадто багато насильства.

І ми знаємо, що Таліби усе ще прагнуть згорнути деякі з цих досягнень.

Саме тому ми щиро підтримуємо поточні дипломатичні зусилля з досягнення політичного врегулювання шляхом переговорів, яке схвалив сам афганський народ. 

Проте сьогодні Президент доручив нам нову місію відповідально вивести наші війська і перейти до нових відносин з нашими афганськими партнерами.

І завдяки зусиллям коаліції і підготовці, здійсненій альянсом, Афганські сили безпеки краще здатні захищати свої кордони і своїх співгромадян.

І ми і надалі будемо підтримувати ці їхні зусилля.

Ми розглянемо можливість продовжити фінансування основних сил і засобів, таких як Афганські ВПС і Крило спеціальних місій. 

І ми намагатимемося платити заробітну плату Афганським силам безпеки.

Ми також будемо тісно співпрацювати з ними і з нашими союзниками над підтримкою антитерористичної спроможності в регіоні, достатньої для гарантування того, що Афганістан ніколи не стане безпечним притулком для терористів, які загрожують нашій безпеці.

Тепер, я дещо знаю про здійснення виведення військ, або, як кажуть військові «відхід».

Це надзвичайно складна робота, навіть за найбільш сприятливих обставин.

Проте я впевнений в тому, що наші війська і наші лідери виконають цю нову місію з таким же самим умінням і таким же самим професіоналізмом, з якими вони роблять усе інше в Афганістані.

Вони зроблять це безпечно.

Вони зроблять це впорядковано, і вони зроблять це добре підготувавши.

І вони робитимуть це ідучи в ногу з нашими союзниками, про що ви вже кілька разів чули цього вечора. 
Ми усі казали, що ми зайшли разом, ми пристосовувались разом і зараз ми вийдемо разом.

І я повинен зазначити, що ми надаватимемо рішучу відсіч, якщо Таліби атакують якісь з наших військ, або військ наших союзників під час цього виведення.

Тепер, я вважаю важливо пам’ятати, що рішення Президента також надає нам можливість змінити фокус нашої уваги, зосередитись на стримуванні і, в разі необхідності, завдаванні поразки нашим майбутнім супротивникам.

І ми це повноцінно зробимо, активізуючи наші альянси і партнерські програми, такі як ця.

І в повній готовності відповісти на загрози, які очевидно підривають наш міжнародний порядок, який заснований на правилах.

І, як я казав раніше, Китайська Народна Республіка кидає нам головний виклик, намагаючись змінити міжнародний порядок.

Так само, я закликаю Росію поважати територіальну цілісність України.

Ми обіцяємо допомагати Україні в її потребах самооборони.

І на завершення, я хочу подякувати усім тим, хто служив в Афганістані. Я дуже добре знаю про ті жертви, на які ми, ми усі пішли, щоб дійти до цього моменту.

І рідним і близьким тих, хто не повернувся додому.

І усім тим, кого ця війна змінила назавжди.

Я обіцяю вам нашу непохитну підтримку в скорботі і проблемах, які ви усе ще переживаєте. Ми шануємо  вас, і ми шануємо їхню пам'ять і завжди будемо шанувати.

І я вважаю, що рішення Президента доводить саме це.

Щиро дякую.