Навіщо нам інвестувати в оборону
У країнах Альянсу внаслідок економічної кризи скорочуються витрати на оборону. Проте свобода, безпека і стабільність не даються безплатно. Фактично, інвестування в оборону зміцнює стабільність, необхідну для сталого економічного зростання. У нестабільному середовищі безпеки НАТО повинна мати необхідні військові сили і засоби для стримування і оборони від будь-якої загрози, а також для того, щоб впливати на міжнародні події. Лише в такий спосіб вона може продовжувати захищати життєві інтереси своїх членів у галузі безпеки, а також підтримувати і захищати цінності, які покладено в основу нашого Альянсу.
«Економічна криза завдала тяжкого удару по наших оборонних видатках», – сказав Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, виступаючи 12 листопада на засіданні Парламентської асамблеї НАТО в Празі, Чеська Республіка. – Порівняно з 2009 роком сукупні оборонні видатки членів Альянсу минулого року скоротилися більше ніж на 56 мільярдів американських доларів у реальному вимірі».
Запобігти впливу економічної кризи, що поглиблюється, на оборонні видатки не було можливості – уряди, перед якими постали дуже повільне або ніякого взагалі економічне зростання, зростання безробіття і збільшення боргового тягаря, мали багато конкуруючих між собою пріоритетів. Зважаючи на перспективу перетворення військової операції НАТО в Афганістані на Тренувальну місію наприкінці 2014 року, існує додатковий ризик того, що увага і ресурси і надалі будуть відволікатися від сталого інвестування в оборону. Пан Фог Расмуссен наголосив на необхідності відновити інвестиції в оборону як тільки дозволять умови: «Нам необхідне економічне відродження. І на основі цього нам потрібне відродження обороноздатності».
Безпека: передумова стабільності і зростання
Протягом понад 60 років НАТО залишається оплотом стабільності і безпеки. Після Другої світової війни і протягом холодної війни зобов’язання членів Альянсу щодо колективної оборони допомагали зберігати безпечне середовище і забезпечували умови для розвитку і економічного зростання.
Наприкінці холодної війни парасолька безпеки НАТО розкрилася ще ширше. Участь у Партнерстві заради миру і перспективи членства в НАТО допомогли зміцнити регіональну безпеку в Центральній і Східній Європі. Це допомогло створити такий клімат, в якому змогли розквітнути економічна відкритість і співпраця, що сприяло зростанню і стабілізації країн з перехідною економікою.
Безпека і економічний добробут неподільні. Інвестування в оборону захищає критично важливу інфраструктуру і економічні засади комерції, торгівлі і інвестицій. Воно забезпечує надходження життєво необхідних енергетичних та інших ресурсів, а також незамінні економічні і стратегічні комунікації. Отже, необхідно, щоб Європа, разом зі Сполученими Штатами і Канадою, продовжувала робити інвестиції в жорстку безпеку, що забезпечить в майбутньому стабільність і зростання.
Бути на місці і готовими
Ніхто не може сприймати безпеку як даність. Загрози безпеці XXI сторіччя, такі як розповсюдження зброї масового знищення; міжнародний тероризм; регіональні конфлікти; держави, що зазнали кризи державної влади; кібернапади можуть бути подолані лише спільними і скоординованими діями.
Зважаючи на проблеми з ресурсами, багатонаціональний підхід до забезпечення НАТО необхідними силами і засобами буде відігравати провідну роль, якщо Альянс хоче зберегти свій статус.
НАТО вже зробила гарний крок у цьому напрямку. Ініціатива Розумної оборони спрямована на забезпечення Альянсу необхідними йому сучасними оборонними силами і засобами через багатонаціональну співпрацю з наголосом на об’єднанні зусиль і спільному користуванні результатами, визначенні пріоритетів і спеціалізації. Ініціатива об’єднаних збройних сил зосереджена на розвитку оперативної ефективності сил через подальший розвиток багатонаціонального підходу до тренування, освіти і навчань.
«На нашому саміті в Чикаго в травні ми поставили перед собою мету «Збройні сили НАТО 2020» – сили, які є більш спроможними, більш сумісними і більше доповнюють одні одних. І ми можемо її досягти завдяки Розумній обороні і Ініціативі об’єднаних збройних сил – якщо ми підтримаємо їх необхідною політичною волею», – сказав Генеральний секретар НАТО.
Розподіл тягаря
Поряд із загальним скороченням витрат на оборону особливе занепокоєння викликає існуюча асиметрія оборонних видатків і військової спроможності між європейськими союзниками і Сполученими Штатами.
«Серед європейських членів Альянсу лише дві країни виділили минулого року понад два відсотка свого ВВП на оборону. Чотири виділили менше одного відсотка», – пояснив пан Фог Расмуссен. – Це викликає занепокоєння. Статистика вказує ще на одну тривожну тенденцію. Із 1991 року до нині частка неамериканського внеску в оборонні видатки НАТО зменшилася з 35 відсотків до 23 відсотків».
«Таке зростання трансатлантичного розриву не може продовжуватися», – наголосив він. – Воно підриває принцип солідарності в Альянсі. НАТО – це розподіл як вигод, так і тягаря. Члени Альянсу поділяють ризики і відповідальність так само, як вони поділяють переваги безпеки».
Тим часом зростають видатки на оборону країн, які прагнуть стати або відновити свій статус великих держав. «До 2015 року Китай витрачатиме на оборону більше ніж вісім найбільших європейських країн – членів НАТО разом. Росія має намір подвоїти свій оборонний бюджет з трьох відсотків ВВП до шести відсотків протягом наступних 10 років», – сказав Генеральний секретар. Хоча ці країни можливо і не становлять безпосередньої загрози для НАТО, вплив країн Альянсу на світовій арені зменшиться, якщо вони продовжать скорочувати свої інвестиції в оборону.
«Наш Альянс витримав випробування часом. І в добрі часи, і у важкі», – сказав Генеральний секретар. – Попри поточні економічні труднощі він продовжує забезпечувати структуру, яка надає союзникам можливість підвищувати рівень безпеки разом так, як вони ніколи не зможуть поодинці. Ось чому нам потрібно зберігати силу нашого Альянсу».